«Велеснів: крізь роки»

(до 55-річчя від дня відкриття

Обласного комунального етнографічно-меморіального музею

Володимира Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району)

 

Хата Гнатюка

velesnivПовнозвуким добровесним громом

Червень переповнився тугий.

Уклонімось дорогим хоромам –
Гнатюковій хаті дорогій

У копальнях вселюдської мислі
День і ніч гримить міцний джаган.
Заяріли,
Зайнялись,
Заблистіли
Дух його,
Ясний його талан.
Оживає в серці й на папері
Вічна шана, вічності рука,
Щоб нарозтвір отворила двері
До скарбниці – хати Гнатюка.

/Роман Лубківський/

 

   Музей Володимира Гнатюка – обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей у селі Велеснів Монастириського району Тернопільської області. Заснований з ініціативи і за участі Остапа Черемшинського, який був директором музею від дня його відкриття 31 травня 1969 року.

   Музей став одним з осередків культури на Тернопільщині для поширення інформації про непересічного краянина, відомого етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця та громадського діяча, одного з перших академіків Академії Наук України Володимира Гнатюка.

   Його діяльність неодноразово привертала увагу до себе дослідників, які намагалися оцінити його внесок у розвиток та становлення української науки.

   Неподалік міста Монастириська, у мальовничому закутку Тернопільщини, розкинулось незвичайної краси село Велеснiв. Історія Велеснева – це частка iсторiї землі української, що віками виборювала волю. Перша письмова згадка про нього датується 1454 р. Отже, село є одним із найдавніших у краï.

   Велеснів відомий тим, що тут народився вчений із світовим ім’ям, академік ВУАН Володимир Михайлович Гнатюк.

   У 1961 році Остап Черемшинський в часописі “Вільне життя”, прочитав статтю Петра Медведика “Академік Гнатюк”, присвячену 90-річчю від дня народження вченого, що була опублікована в рубриці “Наші земляки”. Яка була проілюстрована унікальною світлиною, на якій сфотографувалися 1905 року у Львові Михайло Коцюбинський, Іван Франко і Володимир Гнатюк.

   Знайомлячись із статтею, Черемшинський прочитав про те, що Володимир Гнатюк народився в селі Велесневі Монастириського району на Тернопільщині. Той день став початком великої події, Остап Черемшинський почав збирати матеріали про Володимира Гнатюка.

   З 1961 року Остап Степанович розпочав листування з академіями наук України, Росії, Болгарії, Польщі, Чехо-Словаччини; архівами та науковими установами Києва, Львова, Тернополя, Праги і Братислави, Варшави і Кракова, Москви і Ленінграда, звідки потоком надходили все нові й нові унікальні та оригінальні матеріали й експонати для музею вченого у Велесневі. 

   Співпрацювали з організаторами музею автор першої монографії про В. Гнатюка киянин Михайло Яценко та відомий український гнатюкознавець із Словаччини Микола Мушинка. Багато цінних порад дав Гнатюків приятель чеський украïнiст Франтішек Главачек, польський вчений Станіслав Тадеуш Грабовський, болгарський вчений, академік Петро Атанасов.

   Надходили унікальні матеріали та експонати про Володимира Гнатюка від Лесі – дочки Володимира Гнатюка, онуки вченого – Лялі-Христини, Ірини – дочки Михайла Коцюбинського, Тараса – сина Івана Франка, композиторів Миколи – сина Філарета Колесси, Станіслава Людкевича, Семена та Кирила – синів Василя Стефаника, Платоніди – дружини Гната Хоткевича, Наталії Семанюк – дружини Марка Черемшини, чеха Франтішека Главачека – друга Володимира Гнатюка, Юрія Тобілевича – онука Івана Карпенка-Карого, Тимофія і Нестора – онуків Тимотея Бордуляка, академіка Івана Крип’якевича, письменника Михайла Рудницького, Остапа – сина Миколи Лисенка, Івана Боднара – шваґра Володимира Гнатюка та інших.

   У зібранні матеріалів та експонатів брали участь Ігор Ґерета, Бума (Борис) Ельгорт, інші наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

  Допомогли у створенні музею Львівська наукова бібліотека, ГМФЕ імені Максима Рильського, Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН України та інші.

   У вересні 1964 року за проектом голови місцевого колгоспу Лева Мацюка розпочалося будівництво приміщення для музею, яке закінчилося у вересні 1967-го року.

   Урочисте відкриття музею відбулося 31 травня 1969 р., на якому були присутні науковець Михайло Яценко, письменники Агата Турчинська, Микола Костенко, поет Роман Лубківський, композитор Микола Колесса.

   Завдяки Остапові Степановичу музей Гнатюка має фонди, яким позаздрить будь-який світовий.

   У вестибюлі встановлено художньо-меморальну дошку роботи львівського скульптора Б. Романця з барельефом В. Гнатка і викарбуваними словами І. Франка: «В. Гнатюк, феноменально щасливий збирач усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорiвняв ні один».

   Даниною пам’яті Володимиру Гнатюку є встановлене перед музеєм його бронзове погруддя (1971, скульптура Л. Біганич, архітектор В. Блюсюк).

   Кожного дня етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі, перетворений нині у значний культурний осередок, приймає гостей з різних куточків нашої Батьківщини та з-за кордону.

   Плодоносить щедрий Гнатюкiв зажинок! Про такий Велеснiв, про таку долю рiдного краю плекав свої найбiльшi мрiї визначний вчений, щирий син українського народу. “Незабутня пам’ять про нього, бо в нашому життi i його не одна краплина кровi”, – такi слова читаємо у музейнiй книзi вражень [5:83-90].

 

Відділ комплектування фонду

та інформаційно-бібліографічної роботи

 

Інформаційний список літератури

 

1. Велеснівський етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка: буклет. – Тернопіль : ПП Балюх В. О., 2005. – [?].

 

2. Герета І. П. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : нарис-путівник / І. П. Герета, О. С. Черемшинський. – Вид. 3-тє., допов. – Львів : Каменяр, 1991. – 95 с.

 

3. Герета І. П. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі = Этнографическо-мемориальный музей Владимира Гнатюка в Велесневе : нарис-путівник / І. П. Герета, О. С. Черемшинський. – Вид. 2-ге допов. – Львів : Каменяр, 1982. – 79 с. : фото.

 

4. Герета І. П. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : нарис-путівник / І. П. Герета, О. С. Черемшинський. – Львів : Каменяр, 1971. – 96 с.

 

5. Дуда І. М. Тернопіль: Що? Де? Коли? : фотопутівник / І. Дуда, Б. І. Мельничук. – Київ : Мистецтво, 1989. – 239 с. : іл. Про музей В.Гнатюка у Велесневі: С. 164–166.

 

6. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : нарис-путівник / О. С. Черемшинський, В. Бачинський, Р. О. Череншинська, І. П. Герета. – 4-те вид., допов. – Тернопіль : Збруч, 2006. – 95 с.

 

7. Левитська І. Вічні перлини : [про памʼятні місця Тернопільщини, зокрема с. Велеснів Монастир. р-ну] / І. Левитська // Вільне життя. – 1968. – 10 квіт.

 

8. Остап'юк П. О. Велеснини : поезії / Петро Остап'юк. – Тернопіль : Терно-граф, 2012. – 48 с.

 

9. Черемшинський О. Велеснів крізь роки : історично-літературний нарис / Остап Черемшинський, Романа Черемшинська. – Львів : АРС, 2021. – 38 с.

 

***

 

10. Гайдукевич Я. Велеснівський етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка / Я. Гайдукевич, І. Зелена, В. Лавренюк // Музеї Тернопільщини : путівник / Я. Гайдукевич, І. Зелена, В. Лавренюк. – Львів : Каменяр, 1989. – С. 86–92.

 

11. Герета І. Велеснів– це Гнатюк / І. Герета // Ровесник. – 1968. – 19 груд. – С. 3, 4. – (Вони прославили Надзбруччя).

 

12. Ґерета І. Ідуть до музею люди/ І. Ґерета // Студентський вісник. – 2001. – №  – С. 3–4.

 

13. Герета І. Музей Володимира Гнатюка у Велесневі/ І. Герета // Народна творчість та етнографія. – 1969. – № 4. – С. 87–90.

 

14. Грицюта М. С. Відкриття етнографічно-меморіального музею В. М.Гнатюка / М. С. Грицюта // Радянське літературознавство. – 1969. – № 9. – С. 95–96.

 

15. Дичко Б. Володимир Гнатюк: людина з легенди : [вийшов із друку нарис-путівник «Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі»] / Б. Дичко // Свобода. – 2007. – 13 січ. – С. 4 : фот.

 

16. Дичко Б. Володимир Гнатюк: минуле, сучасне, майбутнє : [про нарис-путівник «Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі»] / Б. Дичко // Вісті Придністровʼя. – 2007. – 5 січ. – С. 2.

 

17. Дорош Є. Тут народився академік (В. Гнатюк с. Велеснів) // Вільне життя, 1988. – 18 лют.

 

18. Кіраль С. С. Листування О.Черемшинського з І. Чендеєм як джерело вивчення історії музею В. Гнатюка у с. Велеснів / С. С. Кіраль // Володимир Гнатюк у європейському науковому просторі : колективна монографія / упоряд.: М. Б. Лановик, З. Б. Лановик ; рецензенти: М. К. Дмитренко, М. В. Лазарович, С. І. Хороб. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. – С. 299–312.

 

19. Кочерга О. Велеснівська соната // Вільне життя. – 1971. – 24 жовт.

 

20. Лавренюк В. А. Про музей В.Гнатюка у Велесневі / В. А. Лавренюк, В. О. Радзієвський // Тернопільщина туристична : путівник. – Львів : Каменяр, 1983. – С. 78

 

21. Маслій М. Володимира Гнатюка комуністи вважали націоналістом номер два. Першим був Михайло Грушевський: [про етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі] / Михайло Маслій // Нова Тернопільська газета. – 2013. – 16–22 січ. (№ 2). – С. 5 

 

22. Музей у Велесневі – царина діяльності славетного велеснянина В. Гнатюка : до 50-річчя заснування етнографічно-меморіального музею ім. В. Гнатюка : [інформаційний огляд літератури] / підгот. С. Б. Тененьська. – Тернопіль, 1919. – 6 джерел. – Режим доступу: http://www.library.tnpu.edu.ua/index.php/Categories/exhibit.

 

23. Гнатюк вертає до Велеснева: [про підготовку до відкриття музею] // Молодь України. – 1969. – 19 січ.

 

24. Паламар П. Село надзбручанського академіка (про село Велеснів Монастириського району) // Вільне життя – 1972. – 7 трав.

 

25. Панасевич Х. Володимир Гнатюк запрошує: [про музей В. Гнатюка у с. Велесневі Монастирського району] / Х. Панасевич // Тернопільський оглядач. – 2008. – №  – С. 14–15 : фот.

 

26. Петрик Ю. Роль Ігоря Герети у заснуванні та розвитку етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у селі Велеснів/ Ю. Петрик // Традиції краєзнавства: регіональний аспект (до 110-річчя Тернопільського обласного краєзнавчого музею) : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., м. Тернопіль, 20–21 квіт. 2023 р. – Тернопіль : Тернопільський обласний краєзнавчий музей, 2023. – С. 109–112.

 

27. Черемшинська Р. Велеснівський день народження/ Р.Черемшинська // Вільне життя. – 2019. –24 трав. – С. 8

 

28. Черемшинська Р. З чого починався музей Володимира Гнатюка? / Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2018. – 26 жовт. – С. 8.

 

29. Черемшинська Р. І ожили міфологічні персонажі: [співпраця О. Кульчицької з В. Гнатюком, роботи художниці у фондах Велеснів. музею] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. – 2017. – № 76 (29 верес.). – С. 6

 

30. Черемшинська Р. Із листування письменника з ученим: про листування В. Гнатюка та А. Чайковського : із фондів Велеснів. музею В. Гнатюка / Р. Черемшинська // Слово Просвіти. – 2017. – № 20 (18–24 трав.). – С.12.  – URL: http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2017/05/%D0%A1%D0%9F_20.pdf.

 

31. Черемшинська Р. Кобзар і академік:[шевченкіана В. Гнатюка у фондах весеснів. мемор. музею вченого] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. – 2017. – № 19 (10 берез.). – С. 6.

 

32. Черемшинська Р. Листи митрополита до академіка: [про переписку І. Огієнка з В. Гнатюком з мемор.-етнограф. музею В. Гнатюка] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. – 2017. – № 13 (17 лют.). – С. 6.

 

33. Черемшинська Р. На Тернопільщині вшанували Олену Кульчицьку: [виставка до 140-річчя художниці – ілюстратора творів В. Гнатюка у Велеснів. музеї] / Р. Черемшинська // Слово Просвіти. – 2017. – № 39 (28 верес. – 4 жовт.). – С. 15. – URL: http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2017/09/Slovo39-ilovepdf-compressed.pdf.

 

34. Черемшинська Р. Піввіковий ювілей : [музею В. Гнатюка – 50] / Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2019. – 21 черв. – С. 8.

 

35. Черемшинська Р. "Талановитий новеліст і поет": [про дружні взаємини О. Маковея і В. Гнатюка та вшанування його у Велеснів. музеї] / Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. – 2017. – № 68 (1 верес.). – С. 6.

 

36. Черемшинська Р. Що єднає Максима Рильського та Велеснів? / Руслана Черемшинська // Вільне життя. – 2020. – 24 квіт. (№ 31). – С. 3.

 

37. Черемшинський О. А почалося все з "Вільного життя" : [спогади першого директора музею В. Гнатюка про заснування музею]/ зі спогадів О. Черемшинського підгот. Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. – 2016. – № 45 (10 черв.). – С. 2. – (Незабутні).

 

38. Черемшинський О. Автографи автора «Собору» : [про автографи О. Гончара, зібрані в музеї В. Гнатюка у с. Велесневі] / О. Черемшинський // Тернопіль.– 2008. – №  – С. 118–121 : фот.

 

39. Черемшинський О. Борис Харчук, Велеснів і його "Планетник"/ Остап Черемшинський // Літературний Тернопіль. – 2011. – № 4. – С. 134–136.

 

40. Черемшинський О. Велесневу– 555, музею Гнатюка – 40 / О. Черемшинський, Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2009. – 29 трав. – С. 6.

 

41. Черемшинський О. С. Велеснівський етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка і його діяльність / О. С. Черемшинський // Краєзнавча музеологія: минуле, сьогодення, перспективи" : матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції : до 100-річчя Терноп. обл. краєзнавчого музею / Терноп. обл. краєзн. музей. – Тернопіль : Меркьюрі – Тернопіль, 2013. – С. 123–127. – Бібліогр. в кінці ст. (12 назв). – ТОУНБ.

 

42. Черемшинський О. С. Велеснівський етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка і його діяльність / О. С. Черемшинський // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Краєзнавча музеологія: минуле, сьогодення, перспективи» : до 100-річчя Терноп. обл. краєзнав. музею. – Тернопіль, 2013. – С. 123–127.

 

43. Черемшинський О. Велеснівські знахідки : [про збирання експонатів для музею В. Гнатюка]/ О. Черемшинський // Вільне життя. – 1966. – 11 берез. – С. 3.

 

44. Черемшинський О. Гнатюк і Пулюй: [взаємини двох вчених мовою музейних документів] / О. Черемшинський // Вільне життя. – 2010. – 19 лют. (№ 13). – С. 5. – (Наші земляки).

 

45. Черемшинський О. Гнатюк із Велеснева: [з історії створення музею В. Гнатюка у Велесневі Монастир. р-ну] / О. Черемшинський // Літературна Україна. – 2011. – № 32 (25 серп.). – С. 16.

 

46. Черемшинський О. ГнатюкаВ. М. музей – обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей у с. Велеснів Монастириськогорайону / О. Черемшинський // Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А – Й. – С. 369 : фот.

 

47. Черемшинський О. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі/ О. Черемшинський // Від Наукового товариства ім. Т. Шевченка до Українського вільного університету. – 1992. – С. 144–145.

 

48. Черемшинський О. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі/ О. Черемшинський // Роль Володимира Гнатюка у розвитку української національної культури : тези доп. та повідомл. наук. конф., присвяч. 120-річчю від дня народження В. Гнатюка (29 трав. – 1 черв. 1991 р.) / ред. М. Чорнописький. – Тернопіль : Збруч, 1991. – С. 111–114.

 

49. Черемшинський О. ...І я почав збирати матеріали про Володимира Гнатюка : [про збір матеріалу та експонатів для етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі] / Остап Черемшинський // Вільне життя. – 2011. – 17 черв. (№ 48). – С. 6.

 

50. Черемшинський О. Листи Бориса Харчука у Велеснів і його повість "Планетник" / О. Черемшинський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Літературознавство. – 2007. – Вип. 1 (21). – С. 163–167.

 

51. Черемшинський О. Листи Олеся Гончара у Велеснів / О. Черемшинський // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Літературознавство. – 2008. – Вип. 2 (24). – С. 202–208.

 

52. Черемшинський О. Наші славні земляки– Василь Сімович і Володимир Гнатюк : [про дружбу двох учених-краян та їх ушанування у Велеснівському музеї] / О. Черемшинський // Свобода. – 2010. – 12 берез. – С. 12

 

53. Черемшинський О. Унікальні експонати : [етногр. музей В. Гнатюка]/ О.Черемшинський // Вільне життя плюс. –  – № 37 (15 трав.). – С. 6. – (Нетлінне).

 

54. Черемшинський О. Це сталося 45 років тому: 1 вересня 1968р. оселя академіка-земляка вперше навстіж відчинила свої двері для відвідувачів / О. Черемшинський // Вільне життя плюс. – 2013. – № 71 (6 верес.). – С. 5. – (Адреса: село Велеснів).

 

Список підготувала С. Б. Тененьська

54 джерел, травень 2024 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Разумков центр

Наукометрія

Електронні бази даних

Партнери

Ми в соціальних мережах

[ Geri ]