«Неповторна казкарка»
(до 120-річчя засновниці сучасної української
літературної природознавчої казки Оксани Іваненко)
Якщо запитати, хто з українських письменників писав для дітей та молоді так, що їхні книги ставали улюбленими, то серед перших імен обов’язково згадають Оксану Іваненко. Вона не просто розповідала історії – вона формувала покоління читачів, відкривала їм красу мови, навчала мислити, співчувати та боротися за правду.
Письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко – авторка багатьох книжок: літературних казок, реалістичних оповідань і повістей, творець біографічних романів про життя і творчість класиків української літератури. Усе життя Оксана Дмитрівна дружила з наукою. Навіть більшість її казок – результат копіткої праці письменниці і вченої. Про неї можна сказати, що вона відкривала минуле століття і завершила його, проживши 91 рік.
2 квітня 2026 року в науковій бібліотеці ТНПУ відбулася лекція-презентація на тему: «Колекція нотолінійних і ненотованих літургічних та паралітургічних кириличних рукописів і стародруків у фондах наукової бібліотеки ТНПУ».
Захід проходив у змістовній та пізнавальній атмосфері. На початку директор бібліотеки Юлія Куніцька ознайомила присутніх із фондом рідкісних і цінних видань, підкресливши його унікальність і значення для збереження культурної спадщини.
«Та, що носить у душі вічність»
(до 95-річчя Емми Андієвської, авторки віршів, казок, оповідань та романів
у стилі сюрреалізму, а також талановитої художниці)
Вона – сюрреалістка, візіонерка, феміністка та чайлдфрі, прихильниця езотерики й фантасмагорії. А ще емігрантка, адже більшу частину свого життя прожила за кордоном, у Німеччині. Проте й досі з любов'ю називає Україну "своїм раєм". Свої тексти Андієвська пише виключно українською – на закиди про щось інше ж категорично показує "фіґу". Якщо хтось колись з нею побачився раз, ніколи не забуде: не лише через її яскраву зовнішність, але передусім через феєричну харизму.
12 березня 2026 р. в читальному залі філологічної літератури та видань іноземними мовами наукової бібліотеки відбулося засідання Філологічної комісії Тернопільського обласного осередку НТШ.
Ясна зоря її життя
(до 170-річчя від дня народження Софії Федорівни Русової – української педагогині, просвітительки, літературознавиці, громадської діячки)
«Бути гарним педагогом – це бути
справжнім реформатором майбутнього
життя України…» (С. Русова)
18 лютого 2026 року людство відзначає 170 років від дня народження Софії Русової – видатної педагогині, просвітительки, громадської діячки, перекладачки. Ім'я Софії Ліндфорс-Русової (1856–1940) належить до найкращого цвіту українського жіноцтва поруч з такими іменами як Олександра Єфименко, Олена Пчілка, Людмила Старицька-Черняхівська, Марійка Підгірянка, Мілена Рудницька, Марія Омельченко та інші. Проте для кількох поколінь творча спадщина видатного педагога і громадської діячки була недоступною. Ця знана жінка згадувалась у літературі лише як українська буржуазна націоналістка та емігрантка. В історії є багато ще імен незаслужено забутих, замовчуваних, недооцінених або присвоєних чужою культурою…
11 лютого в бібліотеці відбулася цікава і тепла зустріч із письменником, журналістом, доцентом кафедри журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка, автором численних літературних творів Олександром Вільчинським.

