«Життя, віддане мистецтву»
(до 175-річчя від дня народження Лисенка Миколи Віталійовича – українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору і громадського діяча)

 

ML ava

«Я собі не давав падати
і не попустю нікому,
щоб мене був збив з мого пуття,
з того шляху, яким я простую».

(М. Лисенко)

 

   В історії кожної з галузей української культури можна знайти постать, яка б символізувала в ній певні епохи. Безперечно, в музиці такою постаттю й донині залишається фундатор національної композиторської школи Микола Віталійович Лисенко.

   Микола Лисенко – видатний громадський діяч, талановитий композитор, хоровий диригент, піаніст і педагог. Значне місце у творчому доробку М. В. Лисенка посідають твори, написані під впливом творчості Великого Кобзаря, зокрема монументальний цикл «Музика до “Кобзаря”». Саме робота над музикою до творів поета й започаткувала професійну композиторську творчість М. Лисенка. Щороку він організовував концерти, присвячені пам’яті Т. Шевченка, здійснював концертні подорожі з хором по Україні. Джерелом творчості М. Лисенка є українська народна пісня. Упродовж усього життя він збирав, записував і творчо обробляв перлини народних мелодій. Українські народні пісні звучали в операх «Утоплена», «Ніч напередодні Різдва», в опереті «Чорноморці», у «Фантазії на українські теми». Вінцем використання та обробки М. Лисенком українських народних пісень є його опера «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського. «Наталка Полтавка», «Ніч напередодні Різдва» і «Утоплена» є першими операми, написаними за творами українських класиків, а вершиною і кращим зразком героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма «Тарас Бульба». Також композитор започаткував жанр дитячої опери – він створив три опери-казки («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна»). Великим завданням, яке поставив перед собою М. Лисенко, було створення національної музичної школи, що дозволило б українській музиці посісти гідне місце у світовій культурі. Мрію вдалося втілити в життя 1904 року, коли за сприяння М. Лисенка в Києві було створено музично-драматичну школу. У цій школі зросла плеяда видатних представників українського мистецтва, серед яких Л. Ревуцький, К. Стеценко, В. Верховинець. Значення цієї школи у підготовці національних кадрів було настільки вагомим, що пізніше на її базі було створено Київську консерваторію і Київський державний театральний інститут. Микола Лисенко сформував і збагатив майже всі існуючі в українській музичній творчості жанри, а своєю педагогічною діяльністю заклав основи вищої спеціальної музичної освіти в Україні. Гідними послідовниками творчих принципів і традицій М. Лисенка стали М. Колачевський, Я. Степовий, М. Леонтович, С. Людкевич та ін.
    Творчість М. Лисенка стала невід’ємною часткою національної і світової культури. Найвідоміші українські співаки, дирегенти, піаністи включають у свій репертуар його твори. Впродовж кількох десятиріч, починаючи з 60-х років ХХ ст. проводиться Всеукраїнський конкурс виконавців ім. Лисенка, в якому беруть участь піаністи, співаки та скрипалі. Його ім’я присвоєне театрам і навчальним закладам, йому встановлені пам’ятники.
    Іменем Миколи Лисенка названі провідні мистецькі установи України. Це Львівська консерваторія, Харківський оперний театр, Колонний зал Національної філармонії, Київська спеціалізована музична школа. Ім'я Лисенка носить також провідний камерний колектив – струнний квартет. Українським музикантам щорічно присуджується премія імені Лисенка. Періодично в Києві проводиться Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка. У Києві діє будинок-музей Миколи Лисенка. Іменем Лисенка названі вулиці у Києві та Львові.
    Але найвищою нагородою Лисенку є те, що саме йому судилося стати автором другого гімну незалежної України. Це відома «Молитва за Україну» – «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни!» (вірші О. Кониського, 1885).


Бібліографічний огляд літератури

 

2

   Архімович, Л.  М. В. Лисенко : життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. – Київ : Мистецтво, 1952. – 248 с.

 

   У книзі висвітлено творчий і життєвий шлях композитора у вигляді розгорнутої біографії, написаної в науково-популярному стилі.
   В аналізі та оцінці окремих творів і жанрів з музичної спадщини Миколи Віталійовича дотримано принципу доступності та зрозумілості. Велика кількість наведених тут матеріалів із листування Лисенка і з його теоретичних праць.
   Використано також велику кількість статей, рецензій, спогадів, що розкидані по найрізноманітніших виданнях російської та української преси різних років. Найбільш повно використано спогади М. Старицького, частково – Ф. М. Колесси та ін., які дають багатий фактичний матеріал.
   Весь творчий шлях композитора розглядається в найтіснішому зв'язку з суспільним життям народу, з соціальними процесами, які в ньому відбувалися.

3

   Дяченко, В. П.  Микола Віталійович Лисенко : життя і творчість / В. П. Дяченко. – 2-ге вид. – Київ : Муз. Україна, 1968. – 116 с.

 

   Велика й плодотворна музична діяльність Лисенка поклала початок українській професіональній музиці. Життю й діяльності Миколи Віталійовича Лисенка присвячена ця книжка.

12

   Лисенко Микола Віталійович : [біографічні відомості і творчий доробок] // Композитори України та української діаспори : довідник / Антон Муха. – Київ : Муз. Україна, 2004. – С. 177–180.

 

   Стаття містить стислі відомості про життя і творчу спадщину українського композитора, а також бібліографію видань спадщини митця та про його творчість і життєвий шлях.
   Публікація буде корисною для фахівців та широкого кола читачів.

4

   Лисенко, О. М.  Про Миколу Лисенка : спогади сина / О. М. Лисенко. – Київ : Рад. письменник, 1957. – 154 с.

 

   Ця книга мiстить достовiрнi фактичнi матерiали, що дають уявлення про багатогранну дiяльнiсть славетного українського композитора. У книзі подано нові цікаві відомості життя і громадської діяльності Миколи Віталійовича Лисенка, нові факти творчих взаємозв'язків композитора з видатними діячами того часу.
   Видання може бути корисним як для дослідника, так і для широкого кола читачів.

5

   Микола Лисенко та українська композиторська школа : до 160-річчя від дня народження М. В. Л исенка : збірник наук. праць / НАН України ІМФЕ ім. М. Т. Рильського ; редкол.: Г. А. Скрипник, Л. О. Пархоменко, А. І. Муха [та ін.] ; упоряд. і авт. передм. О. В. Шевчук. – Київ  : [б. в.], 2004. – 248 с.

 

   У науковому збірнику представлено матеріали, присвячені життєвому і творчому шляху класика української музики М. В. Лисенка.
   Тематичні рамки збірника визначають два розділи. Один з них розкриває джерелознавчі аспекти життя й творчості композитора у контексті біографії, епістолярію, історії видання музичної спадщини, стосунків із сучасниками, а також привертає увагу до проблеми трактування постаті митця в сучасних умовах у музично-енциклопедичних виданнях. Матеріали другого розділу розкривають музично-стильові особливості творчості М. Лисенка.
   Видання розраховане на музикознавців, викладачів, студентів та науковців-гуманітаріїв широкого профілю.

13

   Товстуха, Є. С.  Микола Лисенко : оповіді про композитора / Є. С. Товстуха. – Київ : Рад. письменник, 1988. – 343 с.

 

   У книзі українського прозаїка простежується життєвий і творчий шлях видатного композитора, фольклориста, громадського діяча Миколи Віталійовича Лисенка. Вихованець Петербурзької та Лейпцизької консерваторій, випускник Київського університету М. В. Лисенко був високоосвіченою людиною свого часу. Події, про які йдеться у книзі, відбуваються в Києві, Харкові, Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у Лейпцигу та Дрездені. Біографія головного героя нерозривно пов’язана з іменами відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського, М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки, Марії Заньковецької, М. М. Коцюбинського, М. П. Старицького та ін.

14

   Шевчук, В. А.  Страсті за Миколаєм. Микола Лисенко : роман / В. А. Шевчук ; [передм. В. Д. Кирейка]. – Київ : Пульсари, 2007. – 608 с. : іл. – (Українці у світовій цивілізації).

 

   Роман Василя Шевчука "Страсті за Миколаєм" – перший у нашій літературі ґрунтовний твір про М. В. Лисенка.
   Цей твір про мужнє та страдницьке життя Миколи Лисенка – не тільки композитора, фундатора української класичної музики, а й видатного піаніста, педагога, громадського діяча, який всього себе віддав народові і волі України. Життя, що й досі, на жаль, нам майже невідоме.

6

   Лисенко, М. В.  Вибрані фортепіанні твори / М. В. Лисенко ; ред.-упоряд. Н. Чичекова. – Київ : Музична Україна, 1976. – 50 с.

 

   До збірника увійшли невеликі п'єси Лисенка, розміщені в порядку поступового зростання труднощів виконання. Але і найпростіші відзначаються майстерністю піаністичної фактури. Композитор органічно поєднав експресивне багатство і віртуозний розмах європейського романтичного піанізму з лірико-епічною самобутністю пісенних і танцювальних наспівів у деяких своїх великих фортепіанних творах.

1

   Архімович, Л.  М. В. Лисенко "Тарас Бульба" : путівник / Л. Архімович. – К.иїв : Музична Україна, 1986. – 72 с.

 

   Минуло майже століття відтоді, як М. В. Лисенко створив оперу «Тарас Бульба», що лишається для нас одним з найяскравіших зразків вітчизняної оперної класики.
   Музика «Тараса Бульби» М. Лисенка яскраво свідчить про високу майстерність композитора. Завдяки героїко-патріотичній ідеї, її талановитому втіленню в художній формі, глибині і рельєфності характерів героїв, правдивості драматичних ситуацій опера і сьогодні співзвучна нашому часові, хвилює слухачів, викликаючи у них шанобливу вдячність до її творців.

10

   Лисенко, М. В.  Молодощі : збірка танків та веснянок ; Збірка народних пісень : в хоровому розкладі : [ноти] / М. В. Лисенко. – Київ : Муз. Україна, 1990. – 144 с.

 

   До видання увійшли пісні з двох збірок українських народних пісень в обробці українського композитора М. В. Лисенка. Крім пісень, збірки містять записи народних танців та ігор.
   Видання розраховане для керівників хорових та фольклорних колективів, а також широкого кола шанувальників народної творчості.

11

   Лисенко, М. В.  Пан Коцький = Pan Kotsky : дитяча комічна опера на 4 дії : клавір / М. В. Лисенко. – 2-ге вид. – Київ : Музична Україна, 1975. – 80 с.

 

   «Пан Коцький» – відома дитяча комічна опера основоположника української класичної музики М. В. Лисенка. Дитяча опера побудована на народних казкових мотивах та народно-пісенних інтонаціях. Майстерно підібрані, просто, але барвисто гармонізовані в них народні пісні надзвичайно вдало змальовують і сюжетну ситуацію, і зовнішній вигляд та риси характеру всіх дійових осіб. Для характеристики персонажів, розвитку дії композитор майстерно використав виразні, легкі для запам’ятовування народні мелодії.

7

   Лисенко, М. В.  Романси на вірші Т. Шевченка : [ноти] / М. В. Лисенко. – Київ : Музична Україна, 1982. – 168 с. – (Перлини світової музики).

 

   Микола Лисенко був першими інтерпретатором і популяризатором глибоко емоційної і виразно соціальної лірики Шевченка.
   Серед його музичної спадщини почесне місце займають романси. Дане нотне видання містить частину з них. Працюючи над поезіями Шевченка, композитор збагатив стильову систему українського романсу, розширив жанрову зону, подав нові його різновиди.
   Це, насамперед, романси на слова Т. Шевченка – геніального співця жіночої долі. Зворушливо й правдиво змальовуються в них гіркі переживання самітної, безправної в минулому жінки.

8

   Лисенко, М. В.  Уривки з опер : для жіночих голосів з супроводом фортепіано : [ноти] / М. В. Лисенко. – Київ : Держ. вид-во образотворчого мистецтва і муз. літ-ри УРСР, 1962. – 36 с.

 

   До збірника ввійшли ноти каватини Оксани з другої дії опери «Різдвяна ніч», арій: Галі з першої дії з опери «Утоплена», Венери з опери «Енеїда», арієти Матильці з першої дії опери «Тарас Бульба» та речитативу, аріозо і арії Насті з другої дії опери «Тарас Бульба» для жіночих голосів з супроводом фортепіано.

9

   Лисенко, М. В.  Уривки з опер : для чоловічих голосів з супроводом фортепіано : [ноти] / М. В. Лисенко. – Київ : Держ. вид-во образотворчого мистецтва і муз. літ-ри УРСР, 1962. – 46 с.

 

   До збірника ввійшли ноти аріозо Вакули з першої дії опери «Різдвяна ніч», арії Левка з першої дії та речитативу і серенади Левка з першої дії опери «Утоплена», арії Остапа з п’ятої дії, речитативу і каватини Андрія з четвертої дії та речитативу і пісні Тараса з другої дії опери «Тарас Бульба» для чоловічих голосів з супроводом фортепіано.

Підготувала (14 дж.)
С. Б. Тененьська
(березень 2017 р.)

Додати коментар


Захисний код
Оновити

  Copyright © 2015 ---. 

All Rights Reserved.

Sikiş Hikayesi porno izle porno izle cüce porno Türbanlı porno