Як тернополянам зробити землю чистішою та зекономити 


ЗМІ про нас. Рекомендації доцента ТНПУ Наталії Лісової: як тернополянам зробити землю чистішою та зекономити

Навіщо знати про свій екологічний слід, чому варто відмовитися від пакетів і одноразових речей, та як допомогти планеті прожити довше, а собі — зекономити. Про це говоримо із кандидатом біологічних наук, доцентом кафедри геоекології та методики навчання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка Наталією Лісовою. 

— Доброго дня, пані Наталіє. Розкажіть про актуальні напрямки розвитку екологічної свідомості, зокрема, мінімізування споживання, як ось нуль відходів і апсайклінг. Як запровадити ці принципи (чи їх частину) у повсякдення? 

 — Перш за все, слід зазначити, що принцип Zero Waste використовує так звану «колову модель», яка зводить до мінімуму відходи та дозволяє використовувати ресурси якнайдовше. Її вважають замкнутим циклом, який сприяє стійкості й прагне до нульових відходів шляхом скорочення, повторного використання та перероблення. Тобто, якщо ми хочемо запровадити цей принцип у повсякденному житті нам чітко треба розуміти, що ми повинні: Refuse (відмовитися), Reduce (зменшувати), Reuse (використовувати знову), Recycle (сортувати), Rot (компостувати). 

 Апсайклінг — це креативний підхід до вторинного використання непотрібних речей, творчий підхід, до того як ми можемо використати те що уже нам не потрібно, наприклад, для дизайну будинку чи прибудинкової ділянки.

— Як мотивувати людей сортувати сміття та користуватися багаторазовими товарами? 

 — Слід пояснювати, що перш за все, ми повинні залишити щось після себе нащадкам, важливим є знання термінів розкладання відходів і розуміння того, що деякі відходи будуть розкладатись сотні років та матимуть вплив не на одне покоління наших нащадків. Що ж до багаторазового використання товарів — то це чудовий шанс для економії власних коштів. Наприклад, навіщо щоразу в магазині платити за пакет, якщо можемо брати з собою екоторбу, або рюкзак? Окрім цього, людина з екоторбою чи рюкзаком має стильний вигляд, на відміну від людини з пакетом. 

 — Тобто нині важливо думати не тільки про свій слід на Землі штибу посадити дерево, а й мінімізувати кількість створеного сміття? 

 — Для України ця проблема є дійсно болючою, оскільки, на відміну від розвинутих європейських країн, для нас не є традиційною практика сортування сміття та подальше перероблювання відходів. Тому значна частина того, що ми викидаємо, знаходиться сотні років на сміттєзвалищах, обсяги яких щороку зростають, а це має негативний вплив на всі оболонки Землі.

— До речі, які практики ощадливості ресурсів ви практикуєте? 

 — Я заощаджую воду, наприклад, коли чищу зуби, то вмикаю кран лише для полоскання щітки та ротової порожнини, коли можу, вмикаю пральну машину на  низькі температури та короткі цикли. Відмовилась від пакетів — користують екоторбою або рюкзаком, а коли купую в магазині овочі та фрукти, то наліпки з ціною клею безпосередньо на покупки, або на багаторазові торбинки. Користуюсь багаторазовою пляшкою для води. Речі, які мені не потрібні, дарую або віддаю на доброчинність. За покупками завжди ходжу зі списком, щоби не придбати чогось зайвого. Не купую речей в сувенірних пакуваннях. Користуюсь блокнотом і ручкою, які виготовлені з паперу вторинного перероблювання. Як засіб пересування містом намагаюсь використовувати велосипед або ходжу пішки. Насправді вести такий спосіб життя — це просто, окрім цього це суттєво заощаджує кошти.

 — Цікаво, що деякі критики припускають, що такі ідеї не приживаються у країнах нерозвинених економік через те, що базові потреби її мешканців не закриті, а тому речі, змінні з сезону в сезон і загалом витрачання є символом достатку. Як ви вважаєте, можна зробити сортування сміття, ощадливе користування таким же статусним, як витрачання? 

— Як на мене, символ достатку — це коли ти розумно витрачаєш свої заощадження. Людям варто пояснювати, що дуже важливий вклад — це вклад у власне здоров’я та власний розвиток. Адже кожний хоче прожити якнайдовше та мати здорових дітей. А однією із запорук цього є здорове довкілля та достатня кількість ресурсів, які ми заощадили для своїх нащадків.

— Власне у світі набуває поширення ідея sustainable living і загалом ідея стабільного, чи то пак ощадливого користування ресурсами. А чи популярна вона в Україні? 

 — Так ця ідея стрімко набуває популярності в України. Зараз проводять багато наукових конференцій, які стосуються сталого розвитку, українські науковці активно проводять дослідження в цьому напрямкові. Дуже приємним є те, що цей аспект стосується і виховання покоління,  що підростає. Наприклад, з настанням літа є багато пропозицій дитячих таборів, ключовою ідеєю яких є сталий розвиток та формування вмінь ощадливого користування ресурсами. 

 — Нині прочитала про нові екологічні виклики, котрі постали в результаті пандемії — Світовий океан забруднений одноразовими масками й рукавицями. А чи є українські дослідження того, як епідемія — та пов’язані з нею специфічні забруднювачі — вплинули на стан екології? 

 — Наразі більшість українських досліджень спрямовані на розв'язання регіональних проблем України, яких, на жаль, у нас є досхочу, а фінансування бажає кращого.

 — Ви працюєте зі студентами, тож, либонь, помічаєте тенденції у готовності чи не готовності нового покоління ставитися ощадливо до ресурсів. 

— Чітко прослідковується тенденція, що юне покоління набагато екосвідоміше за старше. Молодь з екоторбами та багаторазовими пляшками — це норма. Багато хто розуміє, як заощаджувати ресурси, та вчить цьому свою сім’ю. Нове покоління краще розуміє, що економія це важлива складова існування людства.

— Знаю, що у Тернополі є люди, котрі практикують нуль відходів, а ось щодо того, чи є організація чи інші типи об’єднання таких людей — не знаю. Розкажіть про це. І загалом, коли порівняти з іншими містами, то як у нас з екологічною свідомістю? 

— Щодо організацій та об’єднань, то найближче до нас місто, де активно розвивається екосвідомість — це Львів. Тут деякі кав’ярні дотримуватися Zero Waste принципів, наприклад кава з собою у власний багаторазовий стакан коштує дешевше, а одноразові використані стаканчики збирають для повторного перероблювання. У Львові також є Zero Waste крамниці. Є громадська організація «Нуль відходів Львів». Загалом це місто приєдналось до проєкту «Перехід до „нуля відходів“: одна спільнота за іншою» у рамках програми Zero Waste Cities. У місті є компанія Грінера, котра на ринку України надає комплексні послуги зі збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів.

 Щодо Тернополя, то концепцію Zero Waste, як правило практикують молоді, екосвідомі сім’ї, які прищеплюють правильну поведінку своїм дітям. Цей рух є популярним у школах. Окрім цього, в Тернополі діє проєкт «Зелений равлик», який займається популяризацією та поширенням культури роздільного сортування побутових відходів, має власний сайт та FB- сторінку. У місті реалізовано проєкт ECO Culture, щодо правильного сортування сміття, важливо, що в його рамках розроблено онлайн-карту пунктів збору вторсировини у Тернополі, якою можуть користуватись всі охочі. Щодо громадськості загалом, то тут є ще багато над чим працювати. 

— І наостанок. Порадьте «вправи» на щодень, котрі розвинуть екологічне мислення. 

 — Перш за все, варто вирахувати свій власний екологічний слід — це стандартизований показник, що показує попит людської популяції на природний капітал, який може навіть перевищувати екологічну спроможність планети до регенерації цього капіталу. Є безліч сайтів із калькулятором, де необхідно вибрати відповідне вашому способу життя твердження, програма сама зробить обрахунки, а ви в результаті отримаєте величину власного екологічного сліду (результат, як правило, вражає). 

У місті варто пересуватись не автотранспортом, а велосипедом, або ходити пішки, це корисно для здоров’я та значно економить ресурси. До речі, перевірено власним досвідом, що в години пік швидше дістатися з точки А до точки Б велосипедом чи пішки, а не автівкою. Якщо вам необхідна якась річ для одно-, дворазового використання, то краще її позичити, а не купувати. Варто надавати перевагу товарам багаторазового використання, а не одноразовим. Обов’язково носити з собою торбу чи рюкзак для покупок. Якщо у вас є присадибна ділянка, то в пригоді вам стане компостування відходів. Використовувати папір для заміток раціональніше з обох боків. Переглядати дома речі, які потребують ремонту, та полагодьте їх, а не викидайте чи або купуйте нові. Коли можливо, на ніч вимикайте всі прилади з розеток та вимикайте переноски. Займайтеся спортом та правильно харчуйтесь.


 Інна Віконська,
Джерело Терен 

Опубліковано 6 червня 2021

Фото Наталія Лісова 

 

Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка

07.06.2021

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Разумков центр

Бібліографічні бази доступні з мережі ТНПУ

Наукометрія

Партнери

Ми в соціальних мережах