«Іван Мазепа – будівничий української культури»
(380 років від дня народження І. С. Мазепи (1639–1709),

українського військового політичного і державного діяча, гетьмана України)

 

mazepa

 

«Тільки людина такого дипломатичного й

геніального покрою, як гетьман Іван Мазепа,

змогла тоді керувати палаючою ззовні і зніті

Україною. І дати нащадкам своїм Заповіт

Святої Мазепинської Ідеї: Волю Україні!»
                              / Володимир Левицький /

 

   Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

   Мудрий і обачний політик, геніальний стратег, гетьман Війська Запорозького, меценат і високоосвічена людина свого часу мав одну велику мету – досягнути єдності та незалежності для України. Будучи обдарованим дипломатом, зберіг Запорізьку Січ – джерело військової сили своєї країни. Вже на початку свого правління І. Мазепа почав розвивати духовні та культурні цінності українського народу, за допомогою побудови великої кількості освітніх закладів і церков.
   Осмисленню постаті Івана Мазепи та реалій українського духовно-політичного життя слугують оцінки та висловлювання про нього визначного українського діяча XX ст. митрополита Іларіона (Івана Огієнка), вміщені на сторінках його останнього часопису «Віра й Культура» (1953–1967).
   До 250-річчя вшанування памяті І. Мазепи митрополит Іларіон звернувся разом із Собором Єпископів Української Греко-Православної Церкви в Канаді 6 липня 1959 р. із Соборним Посланням: «Великий будівничий і меценат Божих Церков – гетьман Іван Мазепа». Основна увага у названому Посланні приділена меценатству державного діяча, який за час свого гетьманування не переставав будувати по всій Україні церкви та щедро прикрашати їх.
   У Києві гетьман І. Мазепа побудував Братську церкву на Подолі (1693), церкву Великого Миколая (військовий Собор) (1690–1696), обніс Києво-Печерську Лавру камінною стіною. Саме завдяки гетьману Печерській Лаврі, яку митрополит Іларіон називає найбільшим духовним центром України, було підтверджено всі її стародавні привілеї, що дало можливість Всеукраїнській святині розвиватися. До речі, це підтвердження Мазепа виклопотав у московської влади як церковної, так і світської. Це могло вдатися лише йому – людині високоавторитетній і дипломатичній, що вміла маневрувати і домагатися своїх цілей. Крім усього, гетьман І. Мазепа постійно дбав про реставрацію та зведення нових будівель у Печерській Лаврі за власні кошти. Так, 1695–1696 pp. було реставровано Успінську церкву в Лаврі, згодом Свято-Троїцьку церкву та Церкву Всіх Святих. Разом із будівництвом Велико-Микольського Храму на Печерську гетьман Мазепа розпочав відновлення і стародавньої Свято-Софіївської Кафедри у Києві. Це відновлення тривало сім років (1690–1697). Так само Мазепа реставрував і Золотоверху Михайлівську церкву в Михайлівському монастирі (зруйнована в 30-х pp. XX ст., відбудована на початку 90-х pp.). Він же відновив також Спаську церкву Межигірського монастиря та Михайлівську церкву Видубицького монастиря біля Києва. Дуже дбав гетьман Мазепа про Києво-Могилянську Колегію в Києві. При ній побудував Братську Богоявленську церкву, для самої Колегії поставив новий триповерховий коштовний будинок. Він же домігся, що в 1701 році Могилянську Колегію було перейменовано на Академію.
   Багато храмів побудував Мазепа в інших великих і малих містах України – Чернігові (величну дзвіницю при Борисо-Глібській церкві), Сорочинцах, Дегтярівці та ін.
   За словами І. Огієнка: «Гетьман Мазепа любив прикрашати Святі Божі Храми дорогими та пишними Іконостасами (Св. Софія, Успінська, Михайлівська Золотоверха, Січова Покровська Церква), допомагав монастирям, давав багаті пожертви церквам, купував дорогий церковний одяг та утвар. Щедрі Мазепині дари для Церков відомі по всьому православному світі – у Сирії, Палестині, Олександрії, Антіохії, в Царгороді, на Афоні й по інших землях. Так, до Св. Храму Воскресения в Єрусалимі гетьман Мазепа подарував дорогу напрестольну дошку та коштовну Євангелію, срібну тарілку та дорогу Плащаницю. Року 1708-го Мазепа (напевне, ще до трагічних батуринських подій) дав свої кошти для друкування в Сирії дорогої Євангелії арабською мовою. Всі ці дії дають підстави назвати навічно Мазепу будівничим та горливим меценатом Храмів Божих в Україні».

 

Бібліографічний огляд літератури

 

01

   Оглоблин О.   Гетьман Іван Мазепа та його доба / Олександр Оглоблин ; ред. Л. Винар. – 2-ге вид., допов. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Париж ; Торонто : [б. в.], 2001. – 464 с.


  
У збірці праць видатного українського історика вміщено монографію про життя та діяльність українського державотворця Івана Мазепи. Книга доповнена пізнішими примітками автора, а також статтями, що висвітлюють добу гетьмана Мазепи. Написані у кінці 20-х – 60-і роки XX століття, вони не втратили свого наукового значення і сьогодні. Крім того, до книги включено бібліографію праць авторів про Мазепу, опублікованих після 1960 року.

02

   Крупницький Б.   Гетьман Мазепа та його доба / Борис Крупницький ; пер. з німецької О. К. Струкевича. – Київ : Україна, 2003. – 240 с.

 

   У запропонованій книзі автор використав найновіші дослідження істориків, у тому числі й свої власні щодо вивчення життя та державно-політичної діяльності І. Мазепи – одного із найвидатніших політиків і гетьманів України. Написана цілком доступно, ця праця приверне увагу не лише вчених, а й широкого кола читачів.

03

   Мазепа / передм., упоряд. тексту та іл. Ю. О. Іванченко. – Київ : Мистецтво, 1993. – 240 с.


   У книзі розглянуто різні точки зору на історичну постать Івана Мазепи: Мазепа – герой чи Мазепа – зрадник українського народу? Відповідь на ці запитання читач знайде на сторінках запропонованого збірника, який присвячений вивченню життя та діяльності одного із найосвіченіших діячів української історії, видатного державотворця і мецената. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави Лівобережної (1687–1704) і всієї Наддніпрянської України (1704–1709) протягом 22 років він, у світовій галереї політиків, посідає одне із найпочесніших місць.

04

   Луців В.   Гетьман Іван Мазепа = Hetman Ivan Mazepa : життя і діяльність великого гетьмана / Василь Луців. – Торонто : Свобода, 1954. – 126 с.

 

   Досліджуючи життя та діяльність Івана Мазепи у європейській літературі, автор намагається надати максимально точну і зважену оцінку цій сповненої суперечностей та величі людині. У книзі вміщено репродукції портретів та гравюр українського гетьмана, надруковано «Вірша Івана Мазепи», «Гетьмана Івана Мазепи Прокламація до війська і народу українського».

05

   Маланюк Є.   Illustrissimus Dominus Mazepa (ясновельможний пан Мазепа) – тло і постать / Євген Маланюк. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / Микола Андрусяк. – Київ : Обереги, 1991. – 47 с.

 

   Ці два довершені нариси-есе, що вміщені в одній книзі, розповідають про фатальну долю, величезний і не оцінений досі вклад у розбудову культури України Івана Мазепи – гетьмана України (16871709 рр.), видатного державного політичного діяча кінця XVII – початку XVIII ст.

 06

   Доманицький В.   Націотворча роля гетьмана Мазепи = The nation-creative role of hetman Mazepa : промова на ювілейних урочистостях з приводу 250-ліття смерти гетьмана І. Мазепи / Віктор Доманицький. – Чікого : Українська Видавнича Спілка, 1960. – 50 с.

 

    Вшануванню пам’яті видатного державотворця і мецената, гетьмана України І. Мазепи автор присвятив виступи перед українською діаспорою у Детройті, Міннеаполісі та Вінніпезі, конкретно акцентуючи увагу на його діяльності щодо сприяння розвитку української науки, освіти, книги, театру, архітектури та мистецтва. Також проаналізовано внутрішньополітичну, дипломатичну діяльність гетьмана України; значення бою під Полтавою, протимазепинська акція російського уряду.

07

   Павленко С. О.   Іван Мазепа як будівничий української культури / С. О. Павленко. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2005. – 304 с.

 

   Актуальність дослідження важливого впливу гетьмана на духовне життя в Україні періоду його правління дає можливість глибше зрозуміти розвиток культурного життя наприкінці XVII – початку XVIII ст., доброчинну діяльність і роль державотворця у вирішенні найголовніших проблем тогочасного буття.

08

   Огієнко І. (митрополит Іларіон)   Розпятий Мазепа  / І. Огієнко ; упоряд., автор передм. і комент. М. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2003. – 348 с. – (Рукописна спадщина).

 

   Збірка творів на заборонену раніше «мазепинську» тему дає змогу простежити еволюцію творення автором трагічної і водночас величної постаті української історії – Івана Мазепи – від однозначно критичної оцінки на початку до глибокого усвідомлення й пояснення затаєної від численних донощиків і зрадників з близького оточення заповітної ідеї гетьмана «тихою ходою здобути волю Україні».

09

   Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини ХVІІ – початку ХVІІІ століть : науковий збірник / редкол.: Я. Дашкевич, О. Купчинський, І. Скочиляс [та ін.]. – Львів : ІУАД : НТШ, 2011. – 352 с.

 

   До збірника включено доповіді й повідомлення, виголошені під час двох форумів у Львові восени 2009 р. – наукової конференції «Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини XVII – початку XVIII століть», присвяченої 300-й річниці смерті видатного державного діяча, політика й мецената, гетьмана України Івана Мазепи (15-17 жовтня), та Всеукраїнської наукової конференції «Образ гетьмана Івана Мазепи в українській драматургії, театрі, кіно» (16 жовтня).

10

   Мацьків Т.   Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709 / Теодор Мацьків ; передм. Л. Винара. – Мюнхен : Український Вільний Університет, 1988. – 286 с.


   Наукова праця автора є надзвичайно цінним і ваговим вкладом в українську і загальну історіографію, своєрідним завершенням циклу наукових досліджень історії Козацько-гетьманської держави. У книзі висвітлено діяльність гетьмана І. Мазепи щодо розвитку духовно-культурного життя України: піднесення та розквіт науки, освіти, літератури, мистецтва.

 

Підготувала Н. І. Пельо
березень 2019 р., 10 джерел.

Add comment


Security code
Refresh

ResourceТNPU

Online resource TNPU

Scientometry

We are on social networks

  Copyright © 2015 ---. 

All Rights Reserved.

gaziantep escort

porno izle

beylikdüzü escort

porno seyret

gaziantep escort

mersin escort>

film izle

seks hikayesi

maltepe escort

halkalı escort

beylikdüzü escort

istanbul escort

beylikdüzü escort

beylikdüzü escort

Şişli araç kiralama