Uncategorised

За її словами, курси мають підвищити рівень володіння державною мовою. Зараз навчання відбуваються у восьми групах.
"Ми розробили власну ексклюзивну програму, у якій поєднали наукові аспекти, пізнавальні навички, читання, розмови, творення форм, яких немає в інших слов`янських мовах. Теми занять – від фонетики до стилістики сучасної української мови. Для них були цікавими такі слова, як: навприсядки, навпочіпки. Вони усе записують, комунікують, стараються придумати якісь життєві ситуації. Загалом, більше уваги ми приділяємо розмовній мові, щоб люди могли себе реалізувати в усному мовленні. Одна із наших колег запропонувала перелік українських фільмів, книжок, які можна дивитися та читати. Пропонуємо корисні фрази й реченнєві структури, які можна застосовувати, наприклад, у магазині, в транспорті, на вокзалі. І до цього є великий інтерес", – розповіла Ніна Свистун у програмі "Сьогодні. Головне".

Ніна Свистун
Жінка розповіла, курси відкрили, коли до Тернополя почали прибувати внутрішньо переміщені люди.
"До війни ці люди перебували у російськомовному середовищі. Тому вирішили допомогти їм адаптуватися в україномовному просторі. Ми почали із створення Google-форми, на якій усі охочі могли зареєструватися на ці курси. Стартували вони 18 березня, а 25 березня продовжили навчання уже інші групи. Проводити мовні курси зголосилося багато наших викладачів. І ми зробили їх максимально комфортними для слухачів. Проводили заняття у вечірній час, щоб після денних справ люди могли півтори години приділити українській мові. Вікова категорія слухачів – від 40 до 50 та більше років. Думаю, хоча б на комунікативному рівні державну мову має знати кожна людина. І саме повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало поштовхом до вивчення української".
За словами науковиці, щоб краще оволодіти українською мовою, необхідно знати історичні реалії, у яких вона перебувала, потрібно цінувати традиції свого народу та мати щире бажання повсякчас розмовляти нею.
"Потрібно намагатися самим різними шляхами послуговуватися українською мовою. Нехай це буде з помилками, не так досконало, але в цьому якраз велика сутність. Це поступовий процес, але дуже швидкісний. Навіть на наших курсах ми бачимо, що всі слухачі прекрасно розмовляють українською. Якщо їх поставити у певні життєві рамки, вони будуть послуговуватися українською і вони хочуть нею спілкуватися. Можливо, навіть оці складні події повномасштабного вторгнення Росії в Україну когось змотивують, щоб послуговуватися українською повсякденно".
Курси з української мови для переселенців діятимуть до 1 травня. При потребі набір продовжать, – розповіла Суспільному Ніна Свистун.
Джерело Суспільне
Опубліковано

Інтерв'ю з ректором ТНПУ Буяком Б. Б.
Частина 2. Робота волонтерського центру
Україна Перемагає
Інтерв'ю з ректором ТНПУ Буяком Б. Б.
Волонтерський центр ТНПУ радо прийме і вашу допомогу!
Спільно наближаємо перемогу!
номер логістичного центру 0352 43-17-10; 0975692441

психологічне шоу - випуск 1
Гість - професор ТНПУ Марина Олегівна Орап
Марина Олегівна Орап, завідувачка кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Марина Олегівна бере активну участь у допомозі нашій армії, надає психо-консультаційну допомогу переселенцям і тим, хто потребує психологічної допомоги.
Як Тернопільський педагогічний університет
святкував 82-гу річницю
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка — найстарший вищий навчальний заклад на Тернопільщині.


15 квітня Національний педагогічний університет імені В.Гнатюка святкує 82-у річницю заснування.
З нагоди свята у Біблійному саду ТНПУ висаджували дерева.

Біблійний сад засновано понад три роки тому, з того часу кожен рік студенти університету висаджують дерева, які символічно згадуються у Біблії. Біля дерев встановлюється табличка, на якій написано главу з Біблії, де згадується назва цих дерев.

Нині Тернопільський національний університет імені В. Гнатюка готує спеціалістів різного профілю підготовки: журналістів, педагогів, психологів, філологів та інших.
Джерело

Факультет мистецтв ТНПУ проводить

Більше фото дивіться в альбомі

Орнаменти всіх регіонів України
– Спершу ми беремо чисте, вимите яйце. Обтираємо його оцтом, потім олівчиком наносимо орнамент – це для тих початківців, що ще не вміють писати. Тоді, набираючи віск у писачок, пишемо ним певний малюнок. Далі занурюємо яйце у банку з фарбником: від найсвітлішого до найтемнішого. Все робимо поступово. На сьогодні маємо сім кольорів – як 7 кольорів веселки.

Набираючи віск у писачок, пишемо ним певний малюнок
Потім зможемо опускати писанки і в більшу кількість відтінків, орнамент буде все складнішим. Приміром, лемківські писанки однотонні і написані шпилькою, а гуцульські – мають невимовну гаму кольорів і тоненькі лінії. Всього цього охочих займатись писанкарством навчимо! – говорить пані Марія.

Охочих займатись писанкарством усього навчимо
На майстер-клас завітали й мами з дітками. Тернополянка Аделіна каже: потрапили сюди випадково.
На завершення Марія Маркович пояснює: започаткували свою «писанкарську» ініціативу для того, аби нести чисте передвеликоднє світло до людей і надихнути їх на оптимізм!

Діти опановують мистецтво предків

Розповідь про диво-писанки
Юлія Іноземцева , Вадим Єпур
20 хвилин
"Окупаційні маркери мають бути знищені": історик з Тернополя про декомунізацію
·
На Тернопільщині розпочалася чергова хвиля деокупації та декомунізації. На зорі незалежності починали її зі знесення пам'ятників радянським ідолам, сьогодні ж суспільство дозріло до історичних та культурних персонажів: усіх, хто уособлює окупаційну владу. Про це розповів Суспільному доктор історичних наук, професор, завкафедри історії України ТНПУ ім. В. Гнатюка Микола Бармак.
За його словами, мета цих пам'ятників і топонімів – культурна окупація. Ці персонажі своєю діяльністю й творчістю представляли і восхваляли імперську політику.
"Я підтримую петицію, зареєстровану на сайті Тернопільської міської ради 29 березня. Справді, перепоховання у Старому парку в Тернополі потрібно перенести, а десять вулиць в обласному центрі перейменувати. У нас достатньо своїх героїв і сучасних, й історичних, кого треба належно вшанувати. Останні події засвідчили: невинно вбиті і закатовані в Бучі лежали на вулиці Кірова, у Харкові – на вулиці Жукова, Пушкіна, Лермонтова. Окупаційні маркери повинні зникнути з карт українських міст і з нашої пам'яті".

Доктор історичних наук, професор Микола Бармак
Микола Бармак каже, до декомунізації суспільство повинно дозріти. Вона повинна відбуватися не за вказівками зверху, а за ініціативою знизу.
"Я вірю в мудрість тернополян. Люди зрозуміли, що окупант нав'язує своїх героїв. На їхніх іменах виховують цілі покоління. Щоби це не продовжувалося, маркери про осіб, які символізують радянське будівництво, здійснювали свого часу репресії чи прославляли імперську політику, потрібно знищувати. Таким чином, очищувати наше культурне й ідеологічне середовище. Це стосується не лише імен. Покоління, яке виросло на шансоні, особливо, бандитському, теж вчиться возвеличувати людей, що вчиняють злочини, відбілювати і виправдовувати їхні вчинки", – сказав історик.
На його думку, руйнувати пам'ятники не потрібно. Їх можна перенести в парки тоталітарного мистецтва.
"Кожен пам'ятник має ідеологічне наповнення. Ці монументи і фігури треба зібрати в одному місці як символ тоталітарного режиму. Показувати і розказувати про жахіття в нашій історії, про те, що пережили наші діди і прадіди. Засвоїти ці страшні уроки, щоби вони більше не повторилися".
Джерело Суспільне
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10