sadm
Кременецький ботанічний сад було засновано у 1806 році ірландським садівником Діонісієм Міклером як ботанічний сад Кременецької гімназії.

 КРЕМЕНЕЦЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД – НАУКОВА ТА НАВЧАЛЬНА БАЗА ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

(до 205-річчя з часу заснування Кременецького ботанічного саду)

sad

Кременець — визнаний в минулому і сьогодні культурний, науковий і навчальний центр Волино – Поділля. Особливо широке його визнання припадає на першу половину XIX cт., коли в м. Кременці були відкриті Волинська гімназія (1805 р.), перейменована у 1819 р. у ліцей та Кременецький ботанічний сад.
У задумі куратора гімназії Тадеуша Чацького була ідея організації ботанічного саду, яку першим почав втілювати Францішек Шайдт, створивши план саду. В Кременець для реалізації проектних розробок був запрошений ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Мак-Клєр (Міклер), який у 1806 р. заснував ботанічний сад, підпорядкований Волинській гімназіїі. Для збору рослин та насіння Д. Мак-Клєр здійснив тривалу подорож. Він побував у Петербурзі, Фінляндії, Швеції, Англії. У 1809 р. Д. Мак-Клєр завершив організацію саду і пропрацював у ньому до 1811 р. З 1809 до 1831 р. директором ботанічного саду був В. Г. Бессер – професор ботаніки і зоології Кременецького ліцею. В. Г. Бессер народився в Інсбруку (Швейцарія), закінчив Краківський університет, у 1835 р. був обраний членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Працюючи на посаді директора, він збагатив колекцію ботанічного саду, яка у 1832 році нараховувала 12 тисяч видів і форм рослин з них 585 видів деревних порід відкритого ґрунту, 760 видів екзотичних рослин.
У 1810 р. був виданий перший каталог рослин Кременецького ботанічного саду, що видавався упродовж 20 років.
Які чинники стали домінуючими при виникненні ідеї створення у Кременці ботанічного саду? Адже фактично в Україні на той час ще не існувало подібних установ, за винятком ботанічного саду при Харківському університеті (1804 р.). Очевидно цьому сприяв не лише факт існування навчального закладу, невід’ємною потребою якого було створення належної матеріальної бази, але й надзвичайно багата природа та біорізноманіття регіону. Адже тут на порівняно невеликій території зосереджена майже чверть існуючих видів вищих судинних рослин України.
В Кременецькому ботанічному саду проводилися глибокі наукові дослідження в галузі ботанічної науки завдяки чому в минулому він був визнаний одним з кращих ботанічних садів Європи. Окрім того, з Кременецьким ліцеєм він став основою для заснування двох університетів: у 1834 р. університету Cв. Володимира (нині Київський національний університет ім. Тараса Шевченка з ботанічним садом ім. академіка О.В.Фоміна) і в 1940 р. Кременецького державного учительського інституту (нині Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка).
У 2006 р. виповнилося 200 років від дня заснування Кременецького ботанічного саду, але з певних об’єктивних причин в цей же рік не вдалося провести відзначення цієї важливої культурної, наукової та історичної події. Це відбулося лише через рік у 2007 р. Урочисте святкування 200-річчя з дня заснування Кременецького ботанічного саду – це слушна нагода зберегти від забуття культурний спадок Кременця, згадати відомі постаті, діяльність котрих була пов’язана з цим містом: Тадеуша Чацького, Віллібальда Бессера, Діонісія Мак-Клєра, Гуго Коллонтая, Юліуша Словацького, Антонія Анджейовського та багатьох інших.
На початку 19 ст. ботанічний сад займав 4,5 га, а нині займає 200 га. Десять науковців працюють над складанням каталога основних груп рослин, оформленням територіальних зон, закладенням площ магнолій, бузків, тощо. Для проведення досліджень у саду закладаються і розширюються існуючі колекції, створюються експериментальні ділянки, організовуються експедиції для вивчення рослин, інтродукції та поповнення фондових колекцій.
Кременецький ботанічний сад у перспективі розглядається як важлива ботаніко-екологічна наукова база Північно-західного регіону України, колекційний фонд якої забезпечить проведення наукових досліджень, визначення адаптаційних можливостей та потенціалу практичного використання нових видів рослин.
На правах структурного підрозділу створюється еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.
Постановою Ради Міністрів України з 17 березня 1990 р. № 37 та Постановою Кабінету Міністрів України з 12 жовтня 1992 р. № 584 Кременецький ботанічний сад оголошений об'єктом природничо-заповідного фонду загальнодержавного значення.


Бібліографічний огляд літератури

1  

Природа Кременеччини // Кременеччина від давнини до сучасності / Г. І. Чернихівський. – Кременець, 1999. – C. 7-19.

Автор статті характеризує природу Кременеччини. Серед десяти геоботанічних районів Тернопілля Кременецький - один з найбільших і найбагатших. Це й привертало увагу багатьох дослідників, починаючи з початку 19 ст. Тоді на багату флору регіону звернув увагу проф. Віллібальд Бессер, підкреслюючи своєрідність природи Кременецьких гір. У 1806 р. в Кременці ірландець Діонісій Міклер заснував ботанічний сад, який віднесено до пам’яток садово-паркового мистецтва.


2

Чернихівський, Г. І. Кременець : путівник / Г. І. Чернихівський. – Львів : Каменяр, 1987. – 56 с.

Путівник по районному центру Тернопільської області – Кременцю, місту, яке славиться мальовничою природою, пам’ятками історії і культури. Читач знайде інформацію про ботанічний сад, закладений у 1806 р. Міклером та про каталог ботанічного саду, який був випущений у 1810 р. з ініціативи ботаніка Бессера (С. 14-15).

3

Рубановська, Н. В.  Рід Allium L. у колекційних фондах ботанічних садів і дендропарків України / Н. В. Рубановська // Подільський природничий вісник / редкол.: Ю. М. Чернобай, М. Д. Матвєєв,  І.·Д. Гуменюк [та ін.]. – Кам'янець-Подільський, 2010. – Вип. 1. – С. 203-215.

У статті проаналізовано видовий склад роду Allium L. у колекційних фондах ботанічних садів і дендропарків України, в т. ч. і в Кременецькому ботанічному саду.  Подано рекомендації щодо внесення до колекційних фондів Червоної книги України Allium albidum. A. Pervestitum. A. Scythicum, які взагалі не представлені в цих колекціях, але потребують збереження генофонду та фіторізноманіття.

Адресується науковцям, учителям, студентам, природоохоронцям.

4

Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми : матеріали міжнар. конф., присвяч. 200-річчю заснування Кременецького ботанічного саду (Кременець, 18 - 23 черв. 2007 р.) / редкол.: М. М. Барна, К. М. Ситник, Т. М. Черевченко та ін. – Кременець; Тернопіль : Підруч. і посіб., 2007. – 240 с.

У книзі висвітлено наукові досягнення з проблем загальної біології, будівництва та реконструкції ботанічних садів і дендропарків, антропогенної трансформації, екології та охорони природних екосистем, фізіології та біохімії рослин, інтродукції, використання видів і форм рослин у ландшафтному будівництві. Багато статей присвячено  створенню Кременецького ботанічного саду, його колекційному фонду, ролі в розвитку природничої освіти на Волині і Поділлі та про його перспективи на майбутнє як об’єкту рекреаційного призначення.

620

Каталог раритетних рослин ботанічних садів і дендропарків України : довідковий посібник / М.Б. Гапоненко, А.П. Лебеда, О.О. Альохін, К.М. Баглай, В.І. Березкіна, О.М. Білик, М.Ф. Бойко, З.Г. Бонюк, С.А. Будник, Л.І. Буюн, М.І. Виклюк ; за ред. А. П. Лебеди. – К. : Академперіодика, 2011. – 184 с.

У книзі узагальнено відомості про колекції рідкісних і зникаючих видів рослин, які інтродуковані і вивчаються вченими ботанічних садів і дендропарків України. У цьому списку є і Кременецький ботанічний сад. Реєстр Каталогу складається з 718 назв рослин, у т. ч. 358 видів-аборигенів, занесених до Червоної книги України, та 360 видів-інтродуцентів, відсутніх у природній флорі України.

Для ботаніків-інтродукторів, викладачів вузів і студентів та широкого загалу фахівців, що цікавляться питаннями охорони рослин.


6

Грембецька, В.  Ботаніка в Кременці: люди, навчання, дослідження: роль гімназії і ліцею в розвитку освіти і науки / В. Грембецька // Волинські Афіни, 1805 - 1833 : збірник наукових праць / під ред. С.Маковського, В.Собчука. – Тернопіль, 2006. – С. 173-186.

Своєю педагогічною діяльністю, організацією та підтримкою на відповідному рівні Кременецького ботанічного саду, а також флористичними дослідженнями Волині, Поділля, Побужжя й південної частини Полісся  видатні природознавці   Францишек Шейдт (1759-1807), Віллібальд Бессер (1784-1842) та Антоніо Анджейовський  (1785-1868) зробили вагомий внесок у розвиток  і світової науки.

7

Барна, М. М. Наукова спадщина В. Г. Бессера і Кременецький період його діяльності / М.·М.·Барна, О. Я. Конончук, О. Б. Конончук// Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. – Тернопіль, 2003. – Вип. 3-4 (22). – С. 119-126.

Бессер (Besser) Віллібальд Готлібович (1784-1842) - видатний вітчизняний вчений-ботанік першої половини XIX ст., член-кореспондент Петербурзької Академії Наук. В. Г. Бессер є першим дослідником флори західної та південно-західної частин України, вмілим морфосистематиком судинних рослин, широко відомим інтродуктором, який тривалий час був директором Кременецького ботанічного саду.
Надзвичайно плодотворна та багатогранна наукова й педагогічна діяльність В. Г. Бессера була пов'язана лише з двома установами: протягом 1809— 1834 рр. він був викладачем природознавства (природничої історії) та директором ботанічного саду Кременецького ліцею, а в 1834-1838 рр. - першим професором ботаніки університету святого Володимира (Київ). Особливо плідним у науковому відношенні був Кременецький період його діяльності.

8

Невідомі сторінки з наукової спадщини та життя Віллібальда Бессера / В. І. Чопик, М. М. Барна, Л. С. Барна, О. К. Буковська// Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія / редкол.: М. М. Барна, В. В. Грубінко, В. З. Курант та інші. – Тернопіль : ТНПУ, 2007. – Вип. 2(32). – С. 154-161.

У цій статті автори торкаються лише невідомих, або маловідомих аспектів з життя і творчої спадщини В. Г. Бессера.
Однією з невідомих сторінок спадщини Бессера є його ставлення до вивчення природи Подільського краю та особливе відношення до збору, техніки виготовлення та значення гербарію для освіти й науки наступних поколінь.

9

Стиранкевич, Р. Г. Комплексна модель організації заповідної та експозиційної зон Кременецького ботанічного саду: критерії оцінки достовірності та принципи відтворення зональних фітоценозів / Р. Г. Стиранкевич// Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія / редкол.: М. М. Барна, В. В. Грубінко, В. З. Курант та інші. – Тернопіль : ТНПУ, 2007. – Вип. 3(33). – С. 32-139.

В статті запропоновано комплексну модель організації заповідної та експозиційної зон Кременецького ботанічного саду, максимально адаптованої до існуючих природних та екологічних умов об’єкту. Враховано принципи підходів до процесу моделювання штучних екосистем запропоновані як безпосередньо фахівцями-ботаніками так і у комбінації з розрахунковими математичними моделями, що пропонувалися Шенноном та провідними українськими фахівцями із створення збалансованих динамічно урівноважених моделей та процесів органічного розвитку екосистем.

10

Барна, Л. С.  Кременецький ботанічний сад - наукова та навчальна база освітніх закладів Волино-Поділля / Л. С. Барна // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія / редкол. : М. М.Барна, В. В. Грубінко, В. З. Курант та ін. – Тернопіль, 2008. – Вип. 1 (35). – С. 3-7.

Кременецький ботанічний сад упродовж 200 років свого існування відігравав велику роль в тому, що, по-перше, він був належною науковою та навчально-матеріальною базою багатьох освітніх закладів Волино-Поділля, по-друге, тут проводилися глибокі наукові дослідження в галузі ботанічної науки, по-третє, разом з Кременецьким ліцеєм здійснював освітню діяльність в галузі підготовки фахівців біологічного профілю і, по-четверте, разом з Кременецьким ліцеєм він став основою для заснування двох університетів: ун-ту Св. Володимира (нині КНУ ім. Т. Шевченка) та Кременецького державного учительського інституту (нині ТНПУ ім. В. Гнатюка), що готують висококваліфікованих фахівців для різних галузей людської діяльності незалежної України.

11

Stecki, M.  Papietaria officinalis L., Geranium sibiricum L. i inne rosliny, jako pozostalosci dawnego Botanicznego Ogrodu Licealnego w Krzemiencu / M. Stecki, K. Zaleski. – B.m. : B.w., 1928. – S. 64-68. – Odbitka z "Kosmosu" czasopisma Polskiego T-wa Przyrodnikow im.Kopernika. На тит. арк. кн. знак: Bibljoteka Panstwowe Gimnazjum im. T.Czackiego w Krzemiencu.

Будучи в липні 1928 р. в Кременці, автори оглядали місцевість славного колись ліцейного саду ботанічного, який було закладено в 1806 р.
У книзі розповідається про Кременецький  ботанічний сад, в якому  налічувалось до 9.000 рослин (столітні ясени, явори, клени, волоські горіхи, красиві граби, буки, сосни). А також про рідкісні рослини, зокрема, про Помурнік лікарський (Papietaria officinalis L.) та Герань сибірську (Geranium sibiricum L.), які росли на скелястих берегах Дністра Бучацького та Заліщицького повітів.

Огляд підготувала Казимирович Людмила Андріївна

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Разумков центр

Наукометрія

Електронні бази даних

Партнери

Ми в соціальних мережах

[ Geri ]