Наукова бібліотека ТНПУ

Uncategorised

Scopus

База даних SCOPUS – найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публікацій (https://www.elsevier.com/solutions/scopus). Для авторів, які опублікували більше однієї статті, у Scopus створюється індивідуальний обліковий запис — профіль автора з унікальним ідентифікатором авторів Author ID. У Профілі автора розміщено таку інформацію: варіанти імені автора, перелік місць його роботи, кількість публікацій, роки публікаційної активності, галузі досліджень, посилання на основних співавторів, загальна кількість цитувань на публікації автора, загальна кількість джерел, на які посилається автор, індекс Гірша автора тощо. База даних надає користувачам можливість використовувати унікальний ідентифікатор для формування пошукових запитів та налаштування повідомлень (електронною поштою або через RSS) щодо змін у профілях авторів. Без оформлення передплати на базу даних Scopus існує можливість пошуку авторів та обмеженого перегляду їх профілів за посиланням Scopus Author Preview.

Складність пошуку полягає в тому, що описи статей надходять у Scopus з різних журналів, часто автори по різному транслітеровані, транслітерація з російської мови відрізняється від транслітерації з української або іншої мови, місця праць співавторів часто поплутані або їх взагалі немає. Окрім того Scopus не об’єднує записи про автора в один, якщо у статтях відрізняється транслітерація і місце праці, тому утворює декілька облікових записів у Scopus. Сам автор повинен об’єднувати ці облікові записи. Для цього є функція «Request to merge authors». Якщо не вдається поєднати такі дублювання або ж потрібні додаткові виправлення – звертайтеся листом (англійською мовою) до служби підтримки за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Для підтвердження авторства до листа необхідно прикріпити хоча б одну свою статтю (з тих що мають бібопис у Scopus, з правильним написанням прізвища, ім’я, місця праці) у форматі PDF, вказати інші написання прізвища, імені, які потрібно об’єднати з цим, повідомити про неправильні (чи відсутні) місце праці, місто та країну проживання. Інструкція користувача Scopus (pan.bibliotekar)

Інформація про універсальну реферативну базу та інструкція користувача Scopus

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ ТА НАПОВНЕННЯ ПРОФІЛЯ ВЧЕНОГО У SCOPUS

Українські журнали в Scopus https://ua.publ.science/uk/ua-journals-scopus-wos

Як обрати журнал у Scopus? Секретні функції бази! Які інструменти варто використовувати?

https://www.youtube.com/watch?v=FRUe1NLaRyI

Характеристика, показники, тонкощі розміщення публікації

https://www.youtube.com/watch?v=cfaJaL1KQLg

Нові метрики в Scopus? Чим SJR відрізняється від SNIP? Як краще оцінювати і підбирати журнали?

https://www.youtube.com/watch?v=O5meoqDQvAA

Як перевірити індексацію видання

https://www.youtube.com/watch?v=WGwqlTvzWCk

Додати відсутній документ до Scopus

https://www.youtube.com/watch?v=qwpbybRhYnQ&t=4s

Як знайти журнал необхідного квартиля в Scopus

https://www.youtube.com/watch?v=NemXB_rqVR0

Некрологи

logo1 1

Fischer A. Wfodzimierz Hnatiuk / A. Fischer // Lud. – 1927. – Т. 26. – Serja II, т. 6. – S. 117-119.

ЗМІ. Студенти ЖУР-3 ТНПУ презентували власні газети

Студенти ЖУР-3 ТНПУ
презентували власні газети

У середу, 26 травня, третій курсу спеціальності «Журналістика» факультету філології і журналістики презентували на онлайн-зустрічі макет друкованих видань.

Працювали над газетою упродовж цілого навчального року. На дисципліні «Журналістський фах: журналістська майстерність» під керівництвом Олександра Вільчинського та Наталії Драган-Іванець студенти писали матеріали різних жанрів: репортажі, інтерв’ю, аналітичні статті, репліки, коментарі, відгуки, огляди, рецензії.

Обидві підгрупи наших молодих, але вже професійних журналістів, створили два проєкти газети різних за своїми тематиками. Газета «Студент Times» має культурно-просвітницьке спрямування, орієнтована на студентську авдиторію та розповідає про тренди літератури і кіно, порушує гострі соціальні проблеми. Газета «Мандруй» – запрошує на веселу та цікаву подорож Україною та, навіть, закордон, насичена відкриттями студентів та неординарними місцями. Газети вийшли стильними та креативними.

Проєкт газети Мандруй.

Проєкти газет "Мандруй" і "Студент Times"

Верстку студенти опановували на дисципліні «Журналістський фах: газетно-журнальне виробництво» з викладачкою Ганною Мирославівною Йордан. Фактично, дві віртуальні редакції підгруп ЖУР-3 конкурували між собою у створенні газети, проте виокремити одну – неможливо.

У виданні Мандруй студенти запропонували читачам власні дитячі історії

У виданні "Мандруй" студенти запропонували читачам власні дитячі історії

Студент TIMES вирізняється дуже стильним сучасним дизайном

"Студент Times" вирізняється дуже стильним сучасним дизайном

Газета Мандруй містить QR-коди для переходу на сайти визначних пам'яток світу

Газета "Мандруй" містить QR-коди для переходу на сайти визначних пам'яток світу

Завідувачка кафедри журналістики, професор Наталія Поплавська під час онлайн-презентації макетів газети подякувала творцям проєкту за плідну роботу та запропонувала продовжити давню традицію серед студентів-журналістів і видавати подібні продукти частіше, ніж раз на рік.

На третьому курсі навчання на наші студенти вміють не лише майстерно писати тексти, знімати відео, але й точно знають все про видавничий процес та вже, навіть, мають досвід у створенні проєкту (макету) власної газети. Подальшу роботу над газетами студенти обіцяють продовжити на 4 курсі.

Студента ЖУР-3
Христина Вояк

Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка

27.05.2021

Програма святкування 150-річчя від дня народження академіка Володимира Гнатюка

ТНПУ з гордістю носить славетне ім’я видатного науковця Володимира Гнатюка!

Відзначаємо 150 років від дня народження патрона ТНПУ

У травні 2021 року виповнюється 150 років від дня народження нашого краянина, науковця, дослідника, лінгвіста, етнографа, письменника, уродженця Тернопільщини, академіка Володимира Гнатюка – патрона нашого університету.

Ім’я відомого вченого присвоєно Тернопільському педагогічному університету 19 листопада 1997 р. Від того часу ТНПУ з гордістю та шаною носить славетне ім’я Володимира Гнатюка.

Академічна родина ТНПУ щиросердечно запрошує краян, випускників, абітурієнтів та всіх охочих взяти участь в урочистому відзначенні ювілейної дати від дня народження патрона університету.

Пам’ятаймо, гордімося та шануймо ім’я видатного академіка Володимира Гнатюка! Приєднуйтесь до святкових подій, будьте разом з нами!

Програма святкування 150-річчя від дня народження
академіка Володимира Гнатюка

Квітень

- Обласний літературний конкурс, присвячений ювілею Володимира Гнатюка «Дослідник фольклорних скарбів українців» – 27-28 квітня (Тернопільська ОДА, Управління освіти і науки спільно з ТНПУ ім. В.Гнатюка).

Травень-Червень

- Урочисте погашення марки на ювілейному конверті з нагоди ювілею В.Гнатюка – 7 травня (ТОО Наукового Товариства Шевченка спільно з ТНПУ ім. В.Гнатюка).

- Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Володимир Гнатюк в європейському науковому просторі (до 150-річчя від дня народження видатного вченого)» – 11-12 травня (Факультет філології і журналістики).

- «Володимир Гнатюк і машина часу» – сюжетний відеоролик (Студентський актив).

- Реставрація та відкриття оновленої меморіальної таблички на фасаді будинку на вулиці Академіка Гнатюка, 5.

- Презентація монографії Івана Зуляка «Володимир Гнатюк. З епістолярної спадщини» – кімната-музей Володимира Гнатюка, ауд. 87 (Факультет філології і журналістики та історичний факультет).

- Програма екскурсій у музей Володимира Гнатюка /село Велеснів, Чортківського району/ (Профспілкова організація працівників університету).

- Всеукраїнський пленер молодих художників «В. Гнатюк очима сучасника» з опублікуванням матеріалів.

- «Кубок Володимира Гнатюка»: спортивні змагання (настільний теніс, волейбол, шахи, міні-футбол, баскетбол), інтелектуальні ігри (квест, Ming Game), творчий конкурс (Студентський актив).

- Міжнародна науково-практична конференція «Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії, біології та природничих наук в контексті вимог Нової української школи», яка присвячена 150-річчю з дня народження Володимира Гнатюка.

- Квест територією університету /про життя та діяльність Гнатюка/ (Студентський актив).

- Mind Game – інтелектуальна гра "Що ти знаєш про нашого «Патрона»" (Студентський актив).

Серпень

- Присвоєння звання Володимирові Гнатюку Почесного громадянина Тернополя під час святкування Дня міста.

Вересень

- Урочистості із присвоєнням ім’я видатного вченого – Володимира Гнатюка Тернопільському навчально-виховному комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – правовий ліцей №2».

Жовтень

- Презентація документального фільму про життя і діяльність Володимира Гнатюка.

- Виставка творчих робіт студентів факультету мистецтв «Нариси з української міфології».

- Наукова конференція студентської та учнівської молоді «Наукова спадщина Володимира Гнатюка: сучасне осмислення» (кафедра української мови та методики її навчання спільно з кафедрою теорії і методики української та світової літератури, факультет філології і журналістики).

У силовому полі Володимира Гнатюка

11 травня розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Володимир Гнатюк у європейському науковому просторі (до 150-річчя від дня народження видатного вченого)». Викладачі кафедри сьогодні продовжили серію наукових заходів, обговоривши актуальні питання гнатюкознавства. Спектр дослідницької проблематики виявився досить широким: простежено взаємини Володимира Гнатюка та Лесі Українки через їхнє шанобливо-дружнє листування (доц. Л. П. Вашків); осмислено творчу спадщину Володимира Гнатюка в контексті вивчення пісенної лірики Володимира Івасюка (доц. Л. І. Царик);

podii5 podii6

podii7 окреслено жанрові ознаки фольклорної новели (доц. М. М. Данилевич), а також народної казки в дослідженнях Володимира Гнатюка (доц. С.В. Бородіца); розкрито літературознавчу рецепцію прози Агатангела Кримського у працях Володимира Гнатюка (доц. О. М. Ткачук).

Глибоко шануючи дивовижний талант всесвітньовідомого українського вченого, всі доповідачі констатували неперебутнє значення його наукової спадщини в європейському духовному просторі.

Розуміючи важливість народної творчості в бутті нації, Володимир Гнатюк апелював до сучасників та нащадків: «Цілковитий загин народної поезії означав би й загин народа». Наше завдання – впевнено формувати національну ідентичність молодих українців.

12.05.2021

Студенти ТНПУ будуть змагатися за першість у «Кубку Гнатюка»

Первинна профспілкова організація студентів спільно з студентським урядом та Спортивний клуб "Педагог" ТНПУ ім.В.Гнатюка ініціювала проведення щорічних спортивних, інтелектуальних та творчих змагань під назвою «Кубок Гнатюка». Основною метою заходу є виховання у молоді громадянських та патріотичних почуттів, формування поваги до вивчення історії рідного краю і популяризації здорового способу життя. podii

Цьогоріч проведення першого «Кубку Гнатюка» приурочено 150-тій річниці від Дня народження патрона нашого університету. В рамках заходу, студенти усіх факультетів протягом навчального року будуть змагатися у своїх командах за перехідний кубок імені Володимира Гнатюка.

Сьогодні ректором, професором Bogdan Buyak було затверджено положення проведення «Кубка Гнатюка».

podii2 podii1

13.05.2021

До 150-річчя від дня народження

ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ УЧЕНИЙ ІЗ ВЕЛЕСНЕВА

9 травня 1871 року, 150 років тому, народився український учений-академік, фольклорист, етнограф, славіст, редактор, видавець, перекладач, літературознавець, мовознавець, громадський діяч ГНАТЮК ВОЛОДИМИР СИН МИХАЙЛА

ЗАЧАРОВАНИЙ ФОЛЬКЛОРОМ ТА ЕТНОГРАФІЄЮ

СЛОВ’ЯНСЬКОГО СВІТУ

Майбутнього титана думки та праці В.Гнатюка подарувала світові Тернопільщина – сім’я сільського дяка з с.Велеснів, що розташоване на берегах річки Коропець, притоки Дністра. Мати і батько виховували Володимира у релігійному дусі, в любові до усної народної творчості і книжки. Назва села походить від старослов’янського бога Велеса, покровителя скотарства, торгівлі та народної поезії. Охрестили Володимира, що означає «володіти миром чи світом», в церкві Перенесення мощей св. Миколая 1864 року збудування. Є щось в елементах біографії вченого сокровенне, що визначило напрямки його діяльності та творчості – фольклористика, етнографія слов’янського світу.

Освіту майбутній учений-славіст здобував у Велеснівській однокласній школі (1879), Бучацькій народній школі, нижчій гімназії, вищій Станіславській гімназії (нині Івано-Франківськ), на філософському факультеті Львівського університету (з 1894), де його викладачем був славнозвісний учений Михайло Грушевський. Навчаючисьу Бучачі, велеснянин занотував понад 500 перлин народної творчості. Першим народним оповідачем була рідна ненька, з уст котрої син записав 30 пісень, від батька - розповідь про ткацтво. У 1896 році надрукував своє дослідження «Лірники: Лірницькі пісні, молитви, слова, звістки і таке інше про лірників повіту Бучацького».

Збирав народну творчість і побував свого часу в справах у Тернополі, Велесневі, Коропці, Пужниках, Яблуневі, Рукомиші, Жизномирі, Григорові…Був знаний і у Станіславі (нині Івано-Франківськ), Ужгороді…

Дійсний член НТШ з 1898 року. Працював ученим секретарем НТШ поруч із його головою М.Грушевським, який саме Гнатюкові запропонував цю посаду. Готував і провів ювілеї І.Франка (1898, 25-річчя діяльності) та М.Грушевського (1904, 10-річчя праці). Був одним із організаторів і редакторів «Літературно-наукового вісника» (від 1898), засновником, редактором і відповідальним секретарем «Українсько-руської видавничої спілки» у Львові (1898).

У природі нічого не має непередбачуваного. У 2 половині ХІХ століття зустрілися у столиці Галичини М.Грушевський, І.Франко і В.Гнатюк, котрі своїм аналітичним мисленням узагальнили, упорядкували філософські, історично-культурні набутки українського народу. Каменяр зазначив, що Гнатюкові з наших попередніх дослідників фольклору «не дорівнював ні один».

Титан думки та праці В.Гнатюк зібрав і видав багатожанровий український фольклор і етнографію: збірки «Коломийки» (3 тт), «Гаївки», «Колядки і щедрівки» (2 тт), «Українські народні байки» (2 тт), «Народні оповідання про опришків», «Галицько-руські народні легенди» (2 тт), «Знадоби до української демонології» (3 тт), «Похоронні звичаї та обряди», «Українська народна словесність», «Гуцульське мистецтво в Косові», «Кушнірство у Галичині», «Ткацтво у Східній Галичині», «Народна пожива і спосіб її приправи в Східній Галичині» та ін.

За збірку «Народні оповідання про опришків» (1910) Російська Академія в 1913 р. відзначила українця Гнатюка премією імені видатного українського філолога, славіста, археолога та етнографа Олександра Котляревського.

Фольклорні записи академіка В.Гнатюка (з 1924) глибоко наукові, точні у фонетиці, лексиці, мають наукове значення для вивчення північно-західних діалектів української мови. Код нації закладений у народних оповідачах, котрі з покоління у покоління передавали народні перлини -- мамину казку, пісню, колядку, щедрівку, гаївку, легенду, приповідку…Знавців народної творчості знаходив і шанував дослідник В.Гнатюк, вписавши їхні імена в історію рідної культури й мистецтва.

НАЙБІЛЬША ЗАСЛУГА – ДОСЛІДЖЕННЯ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНЦІВ УГОРСЬКОЇ РУСІ

Дослідник Гнатюк здійснив у 1895 -1903 роках з другом О.Роздольським 6 експедицій на землі так званої Угорської Русі, нині територія Закарпаття і Східної Словаччини (Пряшівщина). Побував також у Румунії (Банат), Сербії, Хорватії, Югославії (Бачка).Він відгукнувся на заклик М.Драгоманова звернути увагу на життя українців за кордоном, які відрізані від Галичини.1897 р. видав першу книжку 6-томника «Етнографічні матеріали з Угорської Русі» (1897-1911), де було опубліковано понад 837 творів народної прози, 587 пісень та Керестурське весілля. Дослідник відкрив Закарпатську Україну для українського громадянства та української науки, «зібрав найважливіші дані до роз’яснення спірного питання про українсько-словацьку межу і взагалі про розселення закарпатських українців та їх взаємини з сусідніми народами». Праця отримала найвищу оцінку самих українців, що проживали на цій землі: «..Ви були першим чоловіком, який звернув увагу наших північних братів на ці порозкидані та забуті колонії великого народу, вже сотки літ одрізані від свого пня» (Ілля Крайцар).

Світ побачили і наукові розвідки «Руські оселі в Бачці» (1898), «Русини Пряшівської єпархії та їх говори», «Словаки чи русини?»(1901), «Русини в Угорщині» (1899).»Словацький опришок Яношік в народній поезії» тощо.Праці вченого дали можливість усвідомити про необхідність воз’єднання всіх українських земель.

Проводити записи допомагала й дружина Олена (з дому Матківська), з котрою одружився 15 листопада 1894 року.

Вчений із Пряшева (Словаччина) Микола Мушинка у 1967 р в Карловому університеті захистив дисертацію «В.Гнатюк –дослідник фольклору Закарпаття», яку згодом розширив записами В.Гнатюка у Словаччині та Югославії. Згодом він також видав монографію «В.Гнатюк і його діяльність у галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства» (1987), а також «Бібліографію друкованих праць В.Гнатюка».

Фольклорист, етнограф, учений із Велеснева є автором 1400 назв різних досліджень. Він підняв українську фольклористику до рівня європейської науки.

СИЛУ ДУХУ ЧЕРПАВ У ТВОРАХ Т.ШЕВЧЕНКА

Перу В.Гнатюка належать статті «Заборона Шевченкових вечорниць в Косові» (1901), «Проект бібліотеки в родиннім селі Т.Шевченка» (1902), «В справі пам’ятника Т.Шевченка в Києві» (1905). Він рецензував видання повістей Шевченка (т.2.К.,1901), «Поезії» (Львів, 1902).Галичанин також писав про переклади творів Кобзаря чеською та російською мовами. Він працював за принципом: «народу без поезії і без творчості нема».

ДБАВ ПРО РОЗКВІТ УКРАЇНОЗНАВСТВА

Учений В.Гнатюк редагував твори українських і зарубіжних письменників, видавав їх у Львові, а також перекладав українською мовою з шведської (Густава Гаерштама), польської (Владислава Олихневича), болгарської (Петка Тодорова), російської (Льва Толстого, М.Горького) тощо.

Гуцульщина та Криворівня, садиба о.О.Волянського були своєрідною Меккою, де зустрічалися, обмінювалися думками відомі українці І.Франко, М.Грушевський, М.Коцюбинський, В.Шухевич, І.Крип’якевич, Л.Гарматій та ін. Вчений дружив із Лесею Українкою, Б.Лепким, М.Лисенком, В.Стефаником, Ф.Колессою, А.Чайковським тощо.

З 1916 року був головою Етнографічної комісії НТШ, членом ВУАН (з 1924), редактором видань НТШ (бл. 60 томів Етнографічного збірника та Матеріалів для української етнології й «Літературно-наукового вісника»).Член наукових товариств Чехії, Австрії, Німеччини, Швеції.

Методика дослідження вченого В.Гнатюка мала великий вплив на фольклористику всього слов’янського світу. Він дружив із вченими багатьох країн. 1902 був обраний членом Російської Академії наук, що на той час було престижною подією.

В.Гнатюк привертав увагу світу до української справи проти утисків українців у сусідніх країнах, боровся за вживання української мови на з’їздах науковців у Києві (1899), Харкові (1902), Катеринославі (1905).

Він домігся написання М.Коцюбинським славнозвісних «Тіней забутих предків», «Камінної душі» Г.Хоткевичем, відкриття в Красноїлі (1910) Гуцульського театру Хоткевича тощо. Його подвижницька праця спонукала до дальшого розвитку фольклористики, етнографії, літературознавства, публіцистики, видавництва, перекладацької діяльності, мовознавства багатьох діячів слов’янського світу.

НАПРАЦЮВАННЯ В ЛІТЕРАТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

ТА МОВОЗНАВСТВІ

Як літературознавець досліджував давню українську літературу Закарпаття та Галичини. Досліджував і видавав твори І.Котляревського, Марка Вовчка, П.Куліша, Лесі Українки, М.Коцюбинського тощо. Автор біографічних нарисів про С.Руданського, Л.Глібова, І.Котляревського, Марка Вовчка, Е.Золя, В.Ягича та ін. Видав переважно зі своїми передмовами понад 140 книжок.

Мовознавець В.Гнатюк досліджував українську лексикологію, ономастику, етимологію, діалектологію, етимологію Карпатського регіону. Його багатотомна праця «Етнографічні матеріали з Угорської Русі» поклала основи для вивчення українських говірок. Підготував до друку «Словник українських закарпатських говорів» (понад 30 тисяч слів).

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

Перший професійний науковець-українець Володимир Гнатюк у Західній Україні, «феноменальний щасливий збирач усякого етнографічного матеріалу» (за І.Франком) пішов засвіти 6 жовтня 1926 року у місті Лева, похований на Личаківському цвинтарі поруч сина Стефана, близько І.Вагилевича, М.Шашкевича, І.Франка, Д.Лукіяновича.

У рідному Велесневі діє музей (1968), його іменем названо ТДПУ (19 листопада 1997), відкрито пам’ятники у Велесневі (1971, скульптор Л.Біганич, арх.В.Блюсюк) й Тернополі (8 жовтня 1999, ск. В.Мельник).Освячено 2 пам’ятні таблиці у фойє музею у Велесневі (1968, ск. Б.Романець) та на будинку школи (1991, ск. Б.Рудий).

До 125-річчя від дня народження В.Гнатюка тернопільський художник Б.Ткачик намалював портрет ученого і вручив його землякам.

На зображенні може бути: одна або кілька осіб та борода

На зображенні може бути: 2 людини та борода

На зображенні може бути: на відкритому повітрі та пам’ятник

Іван Бандурка

Опубліковано на сайті www.facebook.com

2 травня 2021 0 12.19 год.

Дочірні категорії

Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0

school3 ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ

Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Видання працівників 2019 р.

Видання працівників 2020 р.

Видання працівників 2021 р.

Видання працівників 2022 р.

Видання працівників 2023 р.

Видання працівників 2024 р.

Видання працівників 2025 р.