Тернопільські спортсмени в очікуванні Всесвітньої зимової Універсіади

Вже зовсім скоро Казахстан буде приймати Всесвітній форум студентської молоді – ХХVIII Всесвітню зимову Універсіаду. Спеціально до Всесвітньої зимової Універсіади-2017 побудовано три нові об’єкти («Алмати Арена» на 12 000 місць, «Халик арена» на 3 000 місць, Атлетичне селище на 5 000 місць), які були здані достроково з випередженням графіка на два місяці. Забудовники винятково казахстанські будівельні компанії.

Загальний операційний бюджет зимової Універсіади-2017 був двічі оптимізований і нині становить майже 17,8 мільярда тенге. Навіть девальвація національної валюти не вплинула на вартість будівництва об’єктів Універсіади.

«Алмати Арена» - найбільший в Центральній Азії багатофункціональний спортивний комплекс світового класу. Тут відбудуться відкриття та закриття студентських зимових Ігор-2017. Крім того, на «Алмати Арені» відбудуться змагання з фігурного катання та керлінгу.

Атлетичне селище – житловий комплекс з 14 будинків і трьох блоків обслуговування. Усі об’єкти створюють силует Сонячної людини. Серед 14-ти житлових будинків розмістився головний адміністративний центр – операційний блок, в якому під час зимової Універсіади розташується офіс ФІСУ, їдальня (розрахована на одночасне обслуговування 1000 учасників), зона відпочинку.

Тисячі студентів університетів світу будуть змагатися за найвищі місця п’єдесталів. Україна теж традиційно бере участь в літніх та зимових Універсіадах та показує високі результати. Близько 80 студентів українських вищих навчальних закладів вирушать в Казахстан підтвердити свій високий спортивний клас та майстерність у зимових видах спорту. Цього року до кандидатів в збірну команду України включені студенти Тернопільських університетів. 

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка на змаганнях представлятимуть знані біатлоністи Дмитро Підручний та Андрій Підгрушний.

Побажаємо їм перемоги!

Опубліковано на сайті "Галичина спортивна"

26 грудня 2016

Джерело: galsports.com

У Тернополі відбулася конференція, присвячена темі депортації українців Польщі

У Тернопільському педагогічному університеті науковці з різних міст України, зокрема, з Києва, Чернівців, Миколаєва, Луцька, Львова, говорили про проблему депортації українців Польщі на тематичній конференції. Там розповідають: виселення відбувалася у кілька етапів. Перший – між 1944 та 1946-м. Тоді близько півмільйона українців депортували на  територію УРСР. Далі – сумнозвісна операція «Вісла», в ході якої від квітня до жовтня 1947-го виселили ще понад 140 тисяч людей.

ВОЛОДИМИР КІЦАК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:

«Польща, яка на той час отримала ті землі, які вони називають «віднайденими», тобто, колишні східні землі Німеччини, територія Помор’я і довкола Щецина, і, відповідно, було прийняте рішення провести повторну силову депортацію з допомогою війська (було задіяно до 20 тисяч армії і різних спецслужб). І була проведена повна етнічна зачистка території. Була поставлена чітка мета, яка, до речі, і задокументована в польських документах – швидка асиміляція українців».  

Заключний етап депортації, розповідає Володимир Кіцак, як правило, згадують найрідше, хоча тоді теж депортували близько 30 тисяч українців. Це – так зване вирівнювання польсько-радянського кордону у 1951. Загалом, зі слів науковців, жертвами депортаційних акцій стали більше 700 тисяч українців Надсяння, Лемківщини, Холмщини та Підляшшя.

МИКОЛА КУЧЕРЕПА, професор Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк):

«Це не було добровільне переселення, а це було насильницьке переселення, і до дня нинішнього українська влада, так само, як і польська влада, не надає статусу депортованих осіб, які були переміщені чи вивезені, депортовані із Польщі в Україну. А, безперечно, що це статус, який необхідний для тих, хто зазнав, хто втратив своє майно, хто втратив свою малу батьківщину».     

МИКОЛА ЛИТВИН, доктор історичних наук, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН, голова українсько-польської історичної комісії НАН:

«Завдяки польським мас-медіа, польським праворадикалам ми в останній час почали говорити про так звану Волинську трагедію, де насправді, загинуло немало, 20, а може й трошки більше населення. І, на жаль, забуваємо про власні національні трагедії. Я б дуже не хотів, щоб балачки про Волинську трагедію (а це, справді, теж, напевно, була трагедія), ми забули про трагедію депортованих українців з Лемківщини, Холмщини, Підляшшя. Бо це наша трагедія, ми її повинні знати, ми її повинні вшановувати».   

ВОЛОДИМИР КІЦАК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:

«Історія – це, перш за все, справа професіоналів-істориків. І політикам, вочевидь, якщо і варто туди пхатися, то тільки тою формулою, якої дотримувалися весь час незалежності українські президенти і польські президенти, тобто, «Вибачаємо і просимо вибачення».

Опубліковано на сайті "ІНтб"

7 грудня 2016

Джерело: intb.te.ua

Youtube

У ТНПУ в’яжуть теплі шкарпетки для військових на Сході

Раніше доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії Тернопільського педуніверситету Оксана Ятищук плела шкарпетки хіба що для рідних. Тепер же таке вміння пригодилося для більшого масштабу роботи. Разом зі своїми студентами викладач в’яже теплі шкарпетки для бійців АТО. Розповідає: спершу, аби були нитки, доводилося пороти старі речі. Тепер такої проблеми немає, єдине, що бракує синтетичних ниток – сплетені з них шкарпетки більш зносостійкі. Загалом, шкарпетки в університеті в’яжуть вже третій рік. Скільки виготовили за весь цей час – підрахувати важко.

ОКСАНА ЯТИЩУК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:

«От, за відпустку я зв’язала 50 пар, зараз – менше трошечки, бо, так само, кінець семестру, навантаження велике. Ну, в’яжу так: в мене одна партія – вдома, коли є час – в’яжу, друга партія – що в’яжу тут. Перерва, засідання кафедри, рада факультету – де є якась вільна хвилинка, сідаю і в’яжу».   

Щодо студентів, розповідає Оксана Ятищук, то дехто з них спершу навіть спиць тримати не вмів, але бажання допомогти дало свої плоди. А щоб робота йшла добре, радить викладач, за в’язання потрібно братися лише в хорошому настрої.

ОКСАНА ЯТИЩУК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:

«Якщо поганий настрій – краще не сідайте, бо, по-перше, не так піде в’язання, а, по-друге, радості від того дуже мало. Я, коли літом в’язала, я собі спеціально шукала комедії, дивилася комедії. Під ці комедії я в’язала. І, повірте, набагато більше йшло, я навіть не встигала опам’ятатися, як вже пара була зв’язана».   

До слова, шкарпетки плетуть як майбутні історики, так і студенти інших факультетів, до прикладу,  філологічного та інституту мистецтв.

Опубліковано на сайті "ІНтб"

8 грудня 2016

Джерело: intb.te.ua

YouTube

Дмитро Підручний провів чудову гонку

Тернопільський біатлоніст стартував серед елітної 30-тки найкращих спортсменів світу в мас-старті на етапі Кубку IBU в чеському Нове Место.

 Він відмінно провів першу половину гонки, у якій певний час займав першу позицію. Завдяки точному влучанню та чудовій швидкості Дмитро увесь час перебував в групі лідерів.

Визнаний лідер біатлону француз Мартан Фуркад знову не мав конкуретів і справедливо здобув золото. Вирішальною для тернопільського спортсмена стала четверта стрільба, де він допустив один промах. Саме він вартував нашому земляку срібної чи бронзової медалі.

У підсумку Підручний зайняв п’яте місце і потрапив до почесної “квіткової” церемонії. Спортивні журналісти відзначають чудову форму тернополянина, який демонтрує найкращі, серед українців результати в сезоні 2016-2017 років.

Опубліковано на сайті "За Збручем"

8 грудня 2016

 Джерело: zz.te.ua

Депортацію українців Польщі обговорили у Тернополі 

Тернопільські тролейбуси прикрасять до свят

Опубліковано на сайті "Доба"

14 грудня 2016

Джерело: https://doba.te.ua/post/31229